Волосся горить, як факел.

Умостившись на задніх сидіннях туристичного автобуса, жменька казнокрадів з нетерпінням почала чекати на приїзд в археологічний музей, де їх мали нагодувати. 

— У мене є невеличкий сюрприз для вас, панове, — таємничим голосом заговорив хлопець зі шрамом. 

І вловив на собі нудьгуваті погляди друзяк. На відміну від байдужих бритоголових дурнів, пасажири автобуса тішилися. Зрозуміло, коли ще вони бачили на екскурсії бурмил у білих халатах. 

— Ні, правда, — насупився казнокрад і поліз у кишеню за вкраденим з ресторану. — Є кориця. 

Він продемонстрував усім прозору пляшечку з червонуватим вмістом і дірочками на кришці. 

— Чув, вона зміцнює імунітет. Саме те, що нам зараз потрібно. Є ще цигарки «Кемел» і запальничка. 

Хлопець вийняв із кишені додатковий бонус, продовжуючи рекламувати свої трофеї. 

— Нікотин чудово пригнічує голод. Коротше, вибирайте що і кому. 

— Мені цигарку! — на весь автобус закричав колишній депутат. 

— А мені корицю, — сказав плішивий бугай і додав: — Ніколи не курив. 

— Мені теж корицю. Гаразд, покурю, так і бути, — відреагували інші казнокради. 

І хлопець зі шрамом узявся за роботу тимчасового офіціанта.

— Розкриваємо роти, і ширше, будь ласка, — звернувся він до охочих випробувати корицю. 

А інші отримали прохання: 

— Скручуємо губи люлькою.

Лише після того, як язики бритоголових друзів вилізли назовні, роздавальник виконав свій обов'язок. Приклався, не підозрюючи, що струшує в горлянки червоний перець. А поки спеція починала діяти, роздав цигарки та підготувався подати вогник. 

— А-а-а! — роззявив пащеку плішивий бугай і викотив очі. 

— У-у-у! — паротягом загув авторитет. 

Інші ж підставили морди, щоб підкурити. 

Миттю спантеличений хлопець почав хаотично клацати запальничкою, чим спровокував неймовірне. Можливо, залишки перегару від літакового шампанського або бродіння голодного шлунку вступили в реакцію з перцем — термоядерний видих плішивого бугая спалахнув, геть спаливши брови невдалому офіціанту, і заразом загорілося волосся туриста, який сидів попереду. 

— Пожежа! Пожежа! — перелякано закричали пасажири. 

— Де мої брови? — намацав обгоріле місце хлопець. 

— Пф-ф-ф, пф-ф-ф, — непорушно підкурили казнокради сигарети від смолоскипа на голові зляканої людини. 

Добре, що авторитет вчасно відреагував — зняв халат і, безсоромно дефілюючи трусами по салону, взявся гасити вогонь. Через кілька хвилин йому це вдалося, але одна проблема змінилася іншою. Бавовняна тканина халата спалахнула, немов сірник, і всюди поширився білий дим із запахом паленого паперу. 

— Кхе-кхе! Кхе-кхе! — почали задихатися туристи. 

А водій в білому тумані ледь не перевернув автобус. Розбовтаний транспорт додав турбот плішивому бугаю, який зовсім не хотів зайвих проблем. Чимдуж намагаючись, він таки спіймав свій обгорілий халат і викинув його у вікно. А хлопець зі шрамом про всяк випадок позбавився слідів злочину — цигарки, запальничка, перець теж опинилися на вулиці. Казнокради могли б піти туди ж, чи ще далі — за ґрати, якби на злодії не «загорілася шапка». 

— Ви тільки подивіться, що відбувається! — впевнено закричав хлопець зі шрамом. — У туриста волосся саме на сонці спалахнуло. Пече неймовірно! 

А жарило і справді не по-дитячому. Крім того, кондиціонер не працював. Для тих, хто не зрозумів, балакун погрозив кулаком сонцю, долонями помахав перед обличчям і, глянувши на обгорілого бідолаху, співчутливо закивав. 

Народ в автобусі заковтнув байку і почав вимочувати серветкою з лобів піт. Щоправда, особливо недовірливі приготувалися обурюватися, але казнокради вчасно підтримали друзяку: 

— І що нам тепер робити? Ага-ага! — як на базарі, заторохтіли вони. — Бос залишився без одягу, тепер змушений ходити у трусах. 

— Не згоден. 

Плішивий бугай подивився на свою спідню білизну. 

— Я ж вам казав, бовдури, це шорти. Не вірте їм, — звернувся він до туристів і взявся дефілювати білизною з пальмами, як на презентації мод. 

Нестандартна поведінка пузаня викликала в юрби різну реакцію, хоча загальним було зняття напруги. Посміхнувся навіть обгорілий чоловік, а водій вирішив, що з дурнів узяти нічого, тому продовжив шлях до музею.