17. Чия дівчина?

- Ганна, почекай! Нам треба поговорити.

- Антон, - дівчина скривилася, неначе лимонів з'їла,- мені здається, що ми вже все обговорили.

- Прошу, тільки п'ять хвилин.

- Ганнусь, ми тебе в кав'ярні почекаємо. Якщо щось — махай. Ми не дамо тебе скривдити, - Юля з Мариною не хотіли залишати подругу на одинці з колишнім, але їм були потрібні ті кілька хвилин, щоб зв'язатися з Артемом.

До того ж столик, що вони зайняли був біля вікна і їм було добре видно Ганну. Тож вони не хвилювалися, що цей індивід може скривдити колишню наречену.

- Ну, про що ти хотів поговорити?

- Про нас.

- Нас вже давно немає. Ще щось? Бо я поспішаю.

- Скажи, тобі все одно? Ти навіть не спробувала боротися за нас. За мене.

- Ти що, в смереку йобнувся? Якого я мала боротися? За кого?

- За нас! - з викликом дивиться прямо на дівчину. -Бо якби по справжньому кохала, то не відпустила б.

- А ти? Ти мене кохав, коли з тією бабою на побачення йшов?

- Я помилився. З ким не буває.

- Зі мною не буває. З тими, хто поважає себе, свого партнера, свій вибір.

- Я все зрозумів. Насправді. Я розкаююся і хочу, щоб ти мені пробачила. Я хочу все повернути.

- А я не хочу.

- Не вірю, що ти так швидко забула про наше кохання.

- Ти був швидший.

- Ну скільки можна? Я що, все життя муситиму перепрошувати перед тобою?

- Чому все життя? Ні.

- Тобто в мене є шанс?

- В тебе є свобода. Ти можеш іти трахтібідохать кожну лярву, що вирішила завести інтрижку на стороні від чоловіка і ніхто тобі нічого не скаже.

- Гань...

- От не треба. Я думала, що ми вже все з'ясували. Ми з тобою більше не пара. Ти сам зробив свій вибір. Так що май, хоча ж трохи самоповаги і прийми його з гідністю.

- Але я хочу виправити свої помилки.

- Ти хочеш безкоштовну служницю і закохану по вуха дурепу. Все, мені час йти. Бувай.

- Ні! Ми ще не закінчили! - розсерджений хлоп вхопив Ганну за руку.

- Вона сказала, що їй час іти!

Між ними втискається молодий чоловік, на голову вищий від Антона. А дівчина йому навіть на підборах не сягає плеча. Шокована Ганна в цей момент нагадувала маленьку рибку — відкривала і закривала рота, не промовляючи ні слова.

- А ти хто такий? - Антон намагається якомога зухваліше виглядати, попри те, що він здивований і почав нервувати.

- Я її хлопець. - відповідає велетень і відводить Ганну до подруг.

Щоб позбутися нав'язливої присутності колишнього, вона дозволяє це зробити і не коментує заяву про те, що вони пара. Нехай Антон так і думає, бо його натяки на відновлення стосунків їй вже давно набридли. До того ж хлопець не цурався перекладати частину провини на неї, та ще й перекручував все так, ніби взагалі нічого не сталося. Тож прикриття, нехай і фальшивими, відносинами їй на руку. Принаймні, поки що.

Підходячи до столика, хлопець підкликав офіціантку і попросив принести чотири десерти та каву. Та Ганна на пів шляху зупинила його.

- Ти переслідуєш нас?

- Не розумію про що ти. Я просто побачив дівчину в халепі. Тож, як справжній рицар, вирішив допомогти.

- Слухай, я тобі вдячна. Але знаєш, я не довіряю перукарям, що полюбляють секс з незнайомками в туалетних кімнатах нічних клубів.

- По перше, я не перукар.

Ганна скептично поглянула на уніформу салону краси, в котру був вбраний молодий чоловік.

- Я можу це пояснити. Тільки не зараз...

- Ага. Чекаю не дочекаюся.

- От бачиш, ти вже чекаєш на нашу наступну зустріч, - його посмішкою можна було б сонце затьмарити, але Ганна в той момент хотіла приглушити той блиск за допомогою чогось важкого. Наприклад качалкою для тіста.

- Сподіваюсь, що ця зустріч буде не скоро. Ще раз дякую за допомогу та бувай.

- Ей, невже ти відмовиш мені в каві? Я ж вже замовлення зробив.

- А! До біса. Але тримай свої хтиві руки при собі. І якщо дівчата не захочуть, то ти підеш.

- Зрозуміло. Домовилися.

Він добре знав, що ніхто йому не відмовить, бо в них домовленість. Але, чесно кажучи, для Артема була не досить приємна несподіванка, що дівчина його впізнала. Він бо сподівався, що в тій метушні, вона не роздивилася його.

А ще й з уніформою вийшов промах. Так поспішав, що забув перевдягнутися. А тепер через це Ганна дивиться на нього, як на якогось маньяка чи божевільного сталкера. І як йому тепер реабілітуватися в її очах?

***                ***              ***

У нас починаються свята  і збирається разом вся родина чоловіка. Тож кілька днів вимушена взяти перерву на підготовку пасочок та писанок.

Дякую за те, що читаєте та ставите зірочки. Ви найкращі)))

Все буде Україна!