Летять роки і ніколи
Нам утекти від суєти.
Летять роки... та що, коли
Ніким не є кохана ти?
Біжать хвилини, дні біжать
Ти заглядаєш в сірі очі.
А що вони? - Вони мовчать,
Бо не любили, і не хочуть!
І знов в лице кулак важкий.
За що? За те, що полюбила?
Чи знову п’яний і дурний?
Чи, може, вкотре не вгодила?!
Чи Долі «нагорода» це?
За вибір зроблений уперто.
І рада би змінити це.
Але минулого не стерти.
Як сколихнути чашу Долі? -
Не зможеш, як би не хотіла.
А ні кохання, а ні волі! -
Ти, що бажала - получила!