Глава 27

Емма

Все відбувається наче в сповільненій зйомці. Мерзотник лізе під мою спідницю і враз чиїсь руки відтягують його й відкидають на підлогу. Я витріщаюсь на це все. Моє шоковане сп'яніле тіло не в змозі обробити стільки інформації і я просто падаю на підлогу сідницями. Перед тим, як відключитись я бачу тільки те, як Крейг схвильовано підбігає до мене й кладе руки на щоки.

– Еммо! Еммо, ти як? Будь ласка, не мовчи! – благає він, та я усе чую через слово. Просто відключаюсь, падаючи на хлопця.

Джеремі

Ненавиджу!

Себе ненавиджу! Саймона чомусь теж ненавиджу! І Емму... ви напевно, здивуєтесь, та вона теж мене бісить! Її вчинки до сказу доводять, дратують і змушують так сильно перейматися! Вона пішла... в той сраний клуб пішла. По її очах було видно з якою метою вона туди прямувала. Дивилася на мене, та в її очах більше не було ані краплі тої приязні й любові, яку я бачив колись. Стала іншою... Чорт, та через мене ж вона такою і стала!

Але я нічим не кращий. Адже зараз сиджу в барі і просто бухаю. Заливаю горе алкоголем, топлю його на дні пляшки, сподіваючись, що так стане легше. Але ні хріна! Чуєте? Ні хріна не легше чомусь!

Найбільше мене їсть зсередини те, що я не можу їй нічого пояснити. Не можу просто слів підібрати, аби адекватно описати усе й витримати всі її жартики саркастичні. Я навіть у своїй голові розібратись до кінця не можу, ви ще хочете, аби я Еммі щось доніс?

– Чуваче, може вже досить? – чиясь рука лягла на моє плече.

– Філ? Що ти тут забув?

Друг сідає на сусідній стільчик та співчутливо споглядає. О ні! Ненавиджу коли мене жаліють!

– Тільки не треба цих жалощів, окей? Я й сам знаю, що по вуха в лайні.

– Я й не збирався тебе жаліти. Просто вирішив випити, а Саймон сказав, що ти сам не свій після того, що... трапилось. Відштовхнув його, коли той намагався з тобою поговорити. Джеремі, він справді хоче тобі допомогти, як ти не розумієш? Він так побивається, чорт! А ти... – окинув мене розчарованим поглядом він. Боже, що ви всі від мене хочете?

– А що я?? Ну що я, Філ? Уявляєш, він сьогодні говорив з Еммою, впевняв її у тому, що я хороший, що весь такий білий і пухнастий! Чорт, він лише погіршує і так безвихідну ситуацію!

– А що тут такого? Не бачу в тому, що він хотів допомогти нічого смертельного.

Я лише зітхаю й приречено сміюсь. Вони всі такі смішні.

– А те, що Емма сто відсотків подумала, що це я його підіслав. Що я опустився до того рівня, що прошу друзів згладити те, що накоїв я! Це так тупо, блін!

Декілька хвилин хлопець нічого не говорить. Замовляє собі віскі й вдивляється кудись.  Допиваю до дна свій напій і голосно стукаю стаканом по стійці. Як же мене всі задовбали! Хочеться кудись втекти. Далеко-далеко на безлюдний острів. І Емму з собою вкрасти. Там би у неї не було вибору, слухати мене чи ні. Просто більше нікого не було б, і вона б сприйняла це не так категорично. Тим більше, що я ще поки розбираюсь із тою заворухою, яка була в нас із Кортні. І коли тільки я дізнаюсь, що ця дівчина усе вигадала й плюс знайду як довести все це Еммі, вона у мене отримає своє. Ні, ну звісно я дівчат не б'ю і все таке, але безпокараною вона не залишиться.

– Знаєш, Джеремі, – раптом вириває мене з думок Філ. – Коли ви з Еммою тільки почали проявляти знаки уваги один до одного, я не вірив, що вона тобі справді подобається. Не вірив у «вас» та й взагалі у те, що у вас щось може вийти. Просто я бачив, як ти ставишся до Кортні, як «підкатуєш» і ще з самого початку розумів, що вона для тебе це просто спосіб відволіктися від власних проблем і перемкнутись на когось іншого, – я, чесно кажучи, дивуюсь від його слів. – Коли ви продовжували симпатизувати, я все одно не міг розгледіти ту іскру між вами і бачив в Еммі просто другу Кортні. Та коли я почув від Саймона як стійко ти заступився за неї, коли з неї знущався весь клас, я зрозумів... Емма далеко не Кортні. Вона набагато чуттєвіша. Зі своєю родзинкою, яку не показує кожному зустрічному. Звісно, я впевнений, що у Кортні глибоко всередині теж таїться своя таємниця. Та не тобі її розгадувати... Що ж, до чого я це все веду, – прокашлявся друг. – Усвідомлюючи яскравість тої іскри, яка проскакує між вами, відчуваючи той зв'язок, який зав' язався, тонучи в тих почуттях, які ви відчуваєте... ти так легко дозволив їй піти.

Його слова наче цеглою впали на голову. Так, визнаю, я на початку сам не визнавав своїх почуттів до цієї дівчини. Хоча вона й у моїх думках засіла. Постійно порівнював її з Кортні і вважав, що Емма так само, як і вона, є лише об'єктом для уваги. А я таке завжди любив. Скажу вам, відволікає афігенно. Але час дорослішати таки настав. І я подорослішав, сам того не усвідомлюючи. Бо повірив їй... бо відкрився їй. Бо побачив, що вона прийняла це. А потім сам же налажав. Хочеться перекласти провину на когось іншого, звинуватити всіх на світі, тільки не себе! Егоїстично, знаю. Але що робити... я без поняття. Якби ж у Саймона вдома були камери спостереження, усе стало б на свої місця. Але їх у нього ще не встановили. Саймоновіі батьки полетіли на відпочинок і сказали, що камери встановлять уже після того, як вони повернуться. Власне, тому він і ту вечірку забабахав. Бо знав, що більше такого шансу не буде.

– Я не знаю що робити, Філ, – спустошено видихаю. – Не бачу, якщо чесно, якогось виходу з цієї ситуації.

Він поплескав мене дружньо по плечу й заглянув в очі.

– Вихід є завжди. Просто варто почати його шукати, а не стричати в цьому богом забутому місці. Давай так, зараз ти виходиш разом зі мною, я тебе підкидаю додому, в завтра ми зберемося всією бандою і подумаємо, що з цим можна вдіяти, окей? – його голос такий впевнений і заспокійливий, що я відразу ж погоджуюсь.

Не знаю, що буду робити в майбутньому. Як вигрібатиму все те, у що вліз... та я навіть не знаю як в очі Еммі глянути! Вона зараз десь там розважається собі. Чорт, кулаки самі стискаються, коли думаю про те, що вона набухалась і якийсь тупий мудак... скористався цим. Ні, так не буде. Я не дозволю! Не можна залишати її там саму. Бо я до неприємних мурах по тілу переймаюсь за цю маленьку стервозну дівчинку, яка лише вдає із себе язвочку, аби здаватися сильнішою. Варто було відразу поїхати за нею. А я замість того просто вирішив набухатися! Просто хлопець року!