Глава 18 Божевільний день

Глава 18

Божевільний день

Частина не зовсім звичайного дня залишилася позаду. У минулому ранку залишилися всі пригоди, які зустріли вранці киян. Знову ж таки, хтось встиг на роботу, а хтось запізнився, але навіть ті, хто запізнився, вони зараз перебувають на роботі і виконують робочі завдання. Ті, хто вчасно встиг з'явиться на робочому місці, то тих ніхто не помітив і вони, як завжди, залишилися поза увагою, а ті, хто запізнився, то до них без запізнення прийшов начальник, і він уже вирішував, що в такому разі робити та як карати запізнившихся, а може й не карати. Це вже кожен сам вирішує, що робити з тими, хто запізнився на роботу. Трепет хвилювання пролетів по всьому місту. Вітер змін завжди переповнює тих, хто вчасно не приходить на роботу і нічого не знає про цей день. Начальники різних компаній думали про тих, хто не виконує своїх обов'язків. У кожного керівника, який прийняв на роботу, є відповідальність за кожну людину своєї компанії, і він несе відповідальність за кожне запізнення кожного співробітника. Адже можна запізнитися так, що потім можна не виконати роботи, і тоді керівник зобов'язаний буде вжити запобіжних заходів для тих, хто запізнився. Кожен співробітник знає про ці запобіжні заходи, але не всі приїжджають вчасно. Минув хвилюючий ранок, і залишилася тривога майбутнього дня. Усі біжать уперед, і ніхто не бачить нікого, окрім своїх ніг, поспішності й невиправданого бігу вперед по дню. Кожен хоче зробити більше та швидше, а не всі навіть встигають на роботу. Не завжди той, хто спізнюється, може наздогнати час. Завжди знав, щоб не стати ранковим блазнем поспішності, ніколи і нікуди не поспішав.

Білий Ведмідь:

- Ті, хто не поспішає, когось би зустріли.

Здійснив невелику обідню прогулянку і пройшов п'ятсот метрів уздовж лісу та дійшов до перехрестя.