Глава 9 Божевільний день

Глава 9

Божевільний день

         Червоному Клоуну пощастило сьогодні зустріти другого Зеленого Клоуна, а Зеленому Клоуну в самий раз було зустріти першого Червоного Клоуна. Сьогодні відбулася незвичайна ранкова та раптова і бажана зустріч у цирку двох різних за життєвим шляхом і ставленням до життя клоунів. Попри те, що вони були різними, і між ними відбулася взаємна та приємна розмова на різні теми. Наступна розмова була такою, і вони одночасно подивилися один одному в очі. У кожного був свій погляд і доля з прожитим досвідом. Ніхто і нічого не знав іншого. У першого Червоного Клоуна, який прийшов вранці в цирк, очі сяяли блиском і радістю, а в другого Зеленого Клоуна вечірнім за заходом місяця і легким роздумом. Між ними була різниця. Не тільки в поглядах, а й у розумінні життя. Різні погляди.

Червоний Клону подивився і посміхнувся, а потім сказав:

- Життя непередбачуваний розум бажань і незрозумілих зустрічей. Зближення та розставання.

Зелений Клоун подивився на Червоного Клоуна:

- Так, так, як воно є. Тут нема чого приховувати. Життя непередбачуване і чомусь постійно зводить у таких незвичних обставинах і в незвичний час. Це нам не зрозуміти.

Червоний Клоун подивився на зеленого клоуна:

- Так. Краще нам не потрібно розуміти, те, що нам насправді притаманне. Не чіпайте час, і він не чіпатиме вас. Це потрібно завчасно розуміти, щоб даремно не пройти не свою дорогу.

Зелений Клоун подивився в очі Червоному Клоуну:

- Так. Я з вами згоден. Згоден з тим, що деяке розуміння нас заводить в оману. Якщо ми одразу розуміємо, що нам не потрібно, то краще це нам не потрібно чіпати і брати у руки. Це найкращий спосіб зберегти наш і ваш час, а ще залишити при собі сили та почуття. Почуття не знають роздумів. Потрібно знати чого хоче серце, але іноді довгий час забирає відчуття спокою та радості.

Червоний Клоун:

- Я з вами згоден. Почуття потрібно берегти. Не тільки почуття потрібно берегти, а самого себе. Потрібно думати, коли це необхідно.

Обидва клоуни задумалися. Зелений клоун подивився на Червоного клоуна і відповів:

- Так. Можливо, у цьому є правда. Я задумався на довгі роки. Ці роки, як місто минулого, пішли в нікуди. Весь час постояв замість того, щоб жити, я стояв за лаштунками і спостерігав. Отримав якісь відповіді на запитання, які були не особливо потрібні, але я міг би їх отримати зовсім в іншому місці, і не витратив ні хвилини на те, щоб дивитися, як інші люди живуть. Я в цей час плив річкою омани.

Червоний Клоун:

- Я теж радий, що ви зараз це зрозуміли. Теж приємно бачити, і я радію, коли хтось розуміє те, що я розумію, і не витрачає стільки часу, скільки не потрібно витрачати на непотрібні речі. Потрібно берегти те, що нам дає радість і швидкі та потрібні відповіді.

Два клоуни почали сходитися в загальному розумінні. Червоний Клоун подивився на Зеленого Клоуна і посміхнувся, а потім сказав:

- Життя не привид, і нікуди, як судак не попливе.

Зелений Клоун:

- Так воно є. Тут нема чого розповідати. Чому воно постійно зводить нас до таких різних незвичайних обставин? Це питання на яке я не хочу знати відповіді.

Червоний Клоун:

- Я теж не хочу знати відповіді, а якщо б знав, то це було погано, я міг знати долю і змінювати її, як завгодно, а доля дається світом ще від народження, і її не варто змінювати.

Зелений Клоун:

- Вірно. Краще нам не потрібно зараз це розуміти, але можна коли життя буде вже в минулому, а попереду світитиме промінь невідомості.

Червоний Клоун:

- Непрості це речі. Буде найгірше, зрозуміти, що життя було прожите даремно.

Зелений Клоун подивився на Червоного Клоуна:

- Розумієте мій дорогий Зелений Клоун, що навіть зараз наш час уже відходить у минуле, і не потрібно за нього чіплятися і не обов'язково в ньому шукати відповіді. Необхідно просто жити далі. Минуле саме покаже і розповість те, що нам необхідно, тоді коли нам буде це потрібно. Ця зустріч стала найнеобхіднішою для нас, але чомусь ми дізнаємося це пізніше. Не потрібно чіплятися триматися за минуле, яке в нас забирає час і тягне назад. Не дає спокою. Потрібно просто його залишити і нехай воно пливе течією, а якщо течія буде попутною, то вона нас підхопить і понесе в майбутнє того самого теперішнього часу. Майбутнє постійно супроводжується минулим і затьмарює очі теперішнього.

Зелений Клоун:

- Минуле плутанина сьогодення. Наповнене сумом і без думки дає нам іноді безумства сьогодення. Правда краще відпустити і нехай пливе своєю течією. Можливо правда в тому, що колись воно покаже приємні спогади того прожитого, який постійно терзав і не давав спокою. Я з вами погоджуся мій дорогий Червоний Клоун, що краще залишити те минуле та почати жити ніж постійно плавати в питаннях і відсутності відповідей.

Червоний Клоун:

- Так. Минуле є минуле. Не потрібно за нього триматися. Воно все, що може так це тримати нас на місці.

Зелений Клоун: