Глава 8 Божевільний день

Глава 8

Божевільний день

Пролунав гучний грім. Цирк затрусило. Стеля почала звиватися, а глядацькі місця зникати. Усе навколо поплило в просторі. Два клоуни завмерли і з обережністю почали дивитися на всі боки. Ніхто нічого не говорив. Вони були налякані. Вітер з'явився всередині цирку і підняв пісок. Обидва відірвалися від землі й піднялися вгору, втратили невагомість. Знову пролунав грім і без хмар. Це була примха Божевільного дня. Усе змінилося і кольори реального світу стали іншими та яскравішими. Червоний Клоун від страху заплющив очі, і зелений теж прикрив очі двома руками. Час обох клоунів повернув назад, і на початок першої хвилини зустрічі. Усе почалося з початку і не з усім так, як було. Голос зеленого Клоуна був напрочуд тихим. У словах прозвучали ноти смутку, але він дотримувався всіх правил знайомства, і не поспішив показувати своє відчуття внутрішнього світу та прожитого ось тут, у цирку, за лаштунками. На очах зеленого Клоуна не було посмішки і сміху, а була лише тиша. Він подивився на першого клоуна і сказав:

- Доброго ранку незнайомець.

Зелений Клоун став очікувати на відповідь. Червоний Клоун подивився на нього:

- Доброго ранку вам незнайомець. Несподівано сьогодні вранці і на подив, а так буває рідко, зустріти собі подібного клоуна.

Зелений Клоун подивився в очі:

- Я теж радий вас побачити. Я раніше вас бачив, але ніяк не було сміливості, щоб підійти та привітатися. Весь час жив за лаштунками і мій час на сцені вже минув, і давно. Усе, що залишилося, то це лаштунки та бажання завжди бути за сценою. Це теж не найкраще, що може бути. Краще жити на середині сцени. Це те, що необхідно кожній людині, яка хоче бути в центрі уваги. У цьому є радість.

Червоний Клоун подивився на нього й одразу ж відповів:

- Так. Я з вами згоден. Дотримуюся всіх правил, і виходячи з усіх обставин можна щасливо прожити. Навіть наша посмішка на сцені, проста посмішка, приносить багато радості і дає кожній людині якийсь невеликий ковток свіжості.

Зелений Клоун подивився сумними очима:

- Так. Я з вами згоден. Потрібно любити життя, щоб тебе любили і від посмішки всі посміхалися. Я тут перебуваю довгий час, і хочу вам сказати та при цьому я вас не знаю, але так буде краще, що жити за сценою - це найгірше. Спостерігати за людьми це теж погано, і потрібно бути в центрі уваги всього, що відбувається. За сценою минулого ніхто не бачить та ніхто не оцінює, і над тобою ніхто не сміється та не розмовляє. Побачив, що відбувається навколо мене. Хто як сміється над тим, хто виступає на сцені, - голос зеленого Клоуна був напрочуд бунтівний, і в його словах лунала нота безсилля, - після довгих років за сценою можна зрозуміти, що потрібно, а чого не потрібно. Моїм домом став цирк, а вечірнє ліжко стало картонною коробкою для музичних інструментів. Це прожиті роки за сценою, і безцінні. Насправді не складно зрозуміти деякі прості речі. За них не доводиться платити велику ціну, а ціна цьому довгі роки уявної роботи і спостережень за самотністю. Прожиті роки самотності дали невеликі відповіді. З кожним роком наш час стає все меншим. Іноді люди віддають велику кількість свого життя для того, щоб отримати якусь невелику відповідь, яка складається з кількох слів. Правильні слова коштують дорого. Є прості запитання, а є й складні.

Червоний Клоун подивився вбік:

- Сенс відповідей у тому, щоб полегшити страждання.

Зелений Клоун:

- Я сам хочу дізнатися відповіді без тих наявних відповідей, і, можливо, відповідь на моє запитання для мене буде іншою, і вона більше підійде, ніж ті відповіді, які вже існують.

Червоний Клоун:

- Теж правильно. У кожного на запитання свої відповіді. Багато хто жертвує собою заради інших.

Зелений Клоун подивився в очі червоного Клоуна і з радістю відповів:

- Я вдячний вам, що ви мене розумієте наскільки складними бувають хвилини самотності та віддаленості. Важкі хвилини роздумів. Коли ти самотній і весь час перебуваєш за сценою, і все, що я роблю, так це тільки спостерігаю за тим, у кого та як проходить життя. Я бачу, як люди приходять сюди, сідають на стільці і дивляться на різних акторів, а потім з посмішкою йдуть. У такі моменти виникають різні питання, але не на все є відповіді. Є питання, на які мені б хотілося знати відповіді завчасно, але це неможливо.

Червоний Клоун:

- Я з вами згоден, але є відповіді, які б не хотілося знати і за них доводиться платити велику ціну. Моя ціна на питання зовсім не велика. Моя ціна - це доїхати до роботи й уважно спостерігати через маску клоуна за всім, що відбувається, - червоний Клоун посміхнувся, - так, інколи потрібно такими відповідями ділитися з тими, хто насправді їх заслуговує, і я вам сказав одну відповідь на ваше запитання.

Зелений Клоун:

- Я вас зрозумів. Дякую вам. Мені потрібно жити і не стояти на місці та спостерігати, так, як я це роблю за сценою.

Червоний Клоун:

- Я з вами згоден. Це правда, що ви зараз розумієте яка ціна однієї відповіді. Ви теж перейшли чимало страждань і самотності. Ви можете мене зрозуміти та дати якусь невеличку пораду.

Зелений Клоун:

- Так. Я з вами згоден.