Глава 6 Божевільний день

Глава 6

Божевільний день

Клоун посміхнувся:

- Може потрібно ходити не по колу, і не навколо себе, а просто пройтися вздовж сцени, і тоді можуть бути зміни. Навіть невеликі зміни можуть щось змінити. Навіщо щодня жити, як учора. Йти потім уже самим шляхом і їхати тим самим автобусом і повертатися додому, і що зміниться? Що зміниться в людині, якщо постійно ходить тими кроками вперед і назад. Проходити тим самим шляхом. Так нічого не зміниться, - голосно сказав Клоун, і додав, - ні, це не життя. Це не може бути життям. Це просто однотипний шлях відродження і згасання. Де пошуки нового шляху? Життя не візьме за руку і не поведе в потрібному напрямку. За ким мені йти чи з ким? Я не знаю.

Зачаїлася тиша і прийшла порожнеча. Минула хвилина, Клоун сам того не очікував, як із-за стіни несподівано, а він тут ніколи такого не бачив, вибіг зовсім інший Клоун. Відрізнявся розмірами та кольорами. Другий Клоун був набагато більший, більший за розміром і яскравіший кольорами, але в нього були не такі яскраві, як у першого клоуна, фарби на обличчі. Це був Клоун зеленого кольору. Невідомо чому весь костюм був зеленого кольору і розмальований у маленьку та велику крапочку білого кольору. Обличчя, як годиться, у нього не було таким червоним і білим, як у першого Клоуна. На обличчі другого клоуна були незрозумілі з першого погляду якісь бліді кольори, і в першого клоуна були зелені очі. Зелений Клоун вибіг:

- Не потрібно ходити не по колу, і не навколо себе. Просто пройдися вздовж сцени. Іноді, можливо, зміни, навіть невеликі, можуть щось змінити. Я все чув, що ти говорив.

Червоний Клоун застиг на місці:

- Нічого собі. Несподівано.

Зелений Клоун відповів:

- Мовчи. Я все чув, і слухав тебе. Тепер ти слухай мене.

Червоний Клоун стоячи на місці сказав:

- Уважно слухаю.

Зелений Клоун:

- Як можна повертатися тим самим шляхом додому? Що так зміниться, якщо постійно ходити тими самими кроками і шляхом, а нічого не зміниться.

Чому одяг зеленого Клоуна, увесь був оздоблений у маленьку і велику крапку? Він був набагато вищим і ширшим, ніж перший кольоровий Клоун. Зелений Клоун раптово з'явився на сцені, і на обличчі не було краплі радості, а в очах щастя.

Кольоровий Клоун, побачивши незнайомця, одразу завмер на місці від несподіванки. Не очікував побачити в цирку і в такий ранній час ще одного клоуна, а якщо очікував, то не такого кольору. Червоний Клоун був кольоровим, а другий Клоун зеленим, і найцікавіше, що в зеленого Клоуна були зелені очі. Зелений Клоун не соромлячись, не затримуючись ні на хвилину в сумніві, вийшов на середину сцени і почав вивчати кольорового Клоуна, а у відповідь кольоровий Клоун почав вивчати зеленого Клоуна. Між ними затих весь світ. За цей момент, коли вони стояли і дивилися один на одного минуло кілька хвилин. Першим заговорив зелений Клоун, і він зі здивуванням сказав:

- Ти хто такий?

Кольоровий Клоун без сумніву та одразу відповів:

- А ти хто такий?

Зелений Клоун одразу:

- Я зелений Клоун. Тут я живу більше десяти років, але після того, як вийшов на пенсію, то я більше не показую себе людям, і весь час живу за сценою. Весь свій вільний час дивлюся на тих, хто залишився на арені слави. Протягом цього часу жодного разу не показував іншим акторам і людям, а ось зараз у мене щось виникло всередині, що повело сюди, і змусило вийти на сцену та показатися себе. Мені захотілося зустрітися з іншим клоуном, з кольоровим клоуном, який, можливо, захоче зі мною поговорити.

Кольоровий Клоун подивився і з усмішкою відповів:

- Я кольоровий Клоун. Я з багатьма людьми розмовляв, але на подив я ще з радістю поговорю із зеленим клоуном, який протягом багатьох років ховався за сценою.

Зелений Клоун:

- Приємно почути зустрічні слова взаємності.

Кольоровий Клоун:

- Я вже тут працюю кілька років. Виступаючи в київському цирку, але жодного разу я тут тебе не бачив. Скажу чесно, я приємно здивований тим, що з'явилася така можливість зустріти подібного клоуна. Але я не можу зрозуміти, і я ось цим спантеличений. Чому у тебе кольори одягу не такі, як у всіх інших клоунів?

Зелений Клоун подивився й одразу ж відповів:

- Я завжди хотів бути особливим. Я завжди хотів відрізнятися від інших клоунів. Я сам собі пошив цей костюм. У цьому костюмі працював багато років і вирішив не міняти старий одяг на новий. Я коли виходив на сцену свого часу слави, то люди зі здивуванням дивилися, як зараз дивишся ти, а були й інші люди, які просто сміялися і відводили очі вбік, але все ж таки я їх веселив. Сміялися люди різного віку, але коли почалася моя пенсія, то не довелося покинути сцену, але я не зміг піти на вулицю в нескінченне блукання по місту від непотрібності та відсутності роботи і вирішив залишитися тут. Мені захотілося жити за сценою і спостерігати за тими, хто колись спостерігав за мною.

Кольоровий Клоун подивився:

- Несподівана зустріч. Я не міг подумати, що колись зустріну тут собі подібного клоуна схожого на мене, тільки іншого кольору.