Глава 3
Божевільний день
У цирку на сцені, де стояв Клоун, тихо підкралася мертва тиша і дивно відчинила двері, і без скрипу їх за собою зачинила. Клоун звернув увагу і роздивився порожні сидіння глядачів. Навколо нікого не було, а початок виступу цирку призначено на вісімнадцяту годину вечора сьогоднішнього дня. Він був першим хто сьогодні прийшов так рано на роботу. Усі інші співробітники приходять пізніше. Клоун присів на пісок, а він був сам, і сидячим клоуном на арені цирку. Нікого не було з команди. Хтось ще спав, а хтось тільки вийшов з дому і попрямував на зупинку, а він уже був на арені слави, але зараз не було глядачів, що показати себе в найкращому вигляді. Ніхто не бачив Клоуна. Тільки сам бачив самого себе в спотвореному дзеркалі своїх вистав. Хотів побачити глядачів, які сміялися над ним і раділи, а у відповідь стояла тиша посередині цирку. Клоун встав і задумався. Поглядаючи навколо і на порожні сидіння, де під час виступу сидять глядачі. Про що думав і про що міг думати зараз Клоун, а він думав лише про те, що б якомога швидше настав вечір і виступити перед глядачами. Кожен виступ давав все нові й нові відповіді, і проходив свій шлях все далі й далі. Знав і розумів куди йде, але іноді не бачив дороги і не завжди знав відповідь на запитання. Питання тримало на місці, і не хотів популярності та не хотів грошей. Всього на всього хотів знайти себе і стати щасливим. Особливий шлях. Адже нелегко бачити, як постійно з тебе сміються, і перед публікою виконувати різні трюки та розповідати класні жарти, анекдоти, рухатися незвично і так само посміхатися. Попри те, що люди раділи, але в клоуна все ж були сумні очі, і навіть ранкове сонце не завжди приносило радість. Сам і довгий час йшов своїм шляхом. Потребував щастя навіть коли спав під мостом, а це не зовсім затишно і зручно. Іноді отримані відповіді впродовж дня тішили і створювали теплий затишок, який змінював світ навколо. Життя під мостом здавалося його життям місцевого привалу і тимчасовою зупинкою. Клоун був філософом.