6.

Літо минуло і за кілька днів – початок навчання. Не знаю чому, та я відмовляюсь, щоб Рік мене підвозив. Викликаю таксі. 

Ні, кого я обманюю, знаю! Якщо поїду з ним, то просто повернусь до Вовків! А так, сіла, закрила дверцята і все, шляху назад немає. Моє неймовірне, несамовите літо минуло! 

Місто видається мені чужим, непривітним. Після випадку з Деном я більше не боюсь його переслідувань, то ж справа не в ньому, а в тому, що мені не вистачає Вовків і, особливо, Ріка. 

Тільки надто пізно я собі в цьому зізнаюсь! 

Вечір в пустій квартирці тисне самотністю і сумом. Заварюю собі м'ятного чаю, подарунок Киці, справжня домашня м'ята, до речі, і виходжу на балкон. 

Сідаю в улюблене крісло, яке вперше за багато років не радує, заплющую очі і згадую своє літо і Ріка. Його так не вистачає!

Та раптом в мої спогади вривається звук двигуна мотоцикла. Оце так фантазія в мене! Нічого собі! Вслухаюсь, як в музику, в його привітне гарчання. І… раптом розумію, що це не спогади, а звук дійсно лунає з подвір'я внизу! 

Перехиляюсь через перила і бачу Ріка. Він махає мені рукою і кличе до себе. 

Ну все, – думаю, залишаючи чашку з недопитим чаєм на підвіконні балкону. – Тепер я точно більше його не відпущу! 

Несамовите літо не закінчилось, а, здається, продовжується, хоч завтра вже – осінь… 

***

Любі читачі, дякую за підтримку цієї невеличкої літньої історії! Буду рада вам і в інших моїх книгах) 

Стартувала новинка "Не гальмуючи. В полюванні на тебе". В ній ви зустрінете Ріка і Нессі, Гріма, Кицю і інших героїв. Приєднатись можна тут: 

https://booknet.ua/book/z-vovkami-zhiti-b416116

"Не гальмуючи. В полюванні на тебе"

Ніка мріє про кар'єру в поліції і погоджується на складне завдання. Вона шукає небезпечного маньяка, та натомість все більше розчиняється в погляді таємничого байкера Еда... Всі шляхи ведуть до нього, та Ніка не хоче вірити, що саме він причетний до серійних вбивств.

***