Глава 50

Руда фіфочка з переможним криком стрибнула на мене, збивши з ніг. Ми стрімголов покотились по плоскому даху школи. Мар’яша спробувала ударити мене коліном у живіт, проте я зуміла майстерно заблокувати її удар лівою кистю. Правда, рука болітиме ще кілька годин, але її не дуже шкода. Пишу ж то я правою. Натомість я ударила підборіддям їй у скроню – мимо. Мар’яша виверталась, як справжнісінька кішка.

Стало незрозуміло, хто і над ким бере гору. Чим закінчиться цей двобій? Хто переможе? За пекельним єдиноборством ми не відчули, як опинились на краю між смертю і життям – між дахом і прірвою внизу. Мар’яшка рішучим, ніби відточеним на сотнях жертв, порухом зіштовхнула мене вниз. Признаюсь чесно, думка про те, що я вмію літати, не прийшла мені в голову. Все-таки дуже мало часу я – супергероїня. Тому, щоб вижити, я схопила перше, що потрапило під руку. Тепер прекрасно розумію, чому Горюша обожнює тягати Мар’яшу саме за хвіст – хутро надзвичайно приємне на дотик.

— Відпусти! – фіфочка під моєю вагою також поїхала до краю даху. Щоб зупинитися, вона всадила кігтики в покрівлю. За ними відразу поповзли симпатичні смужки облізлої фарби. Цікаво, хто потім перефарбовуватиме дах після усього цього свавілля? Чому всяка єресь заповзає в мій нещасний мозок у такий трагічний момент? Кігті супротивниці остаточно з'їхали із даху – ми дружно разом полетіли вниз.

— Що ти накоїла?! – заволала фіфа, – Як без мене житиме Горюша?! Ууу! – вселенська скорбота і неземний відчай вирізняли крик душі Мар'яші з поміж усіх інших.

Чотири, три метри... Я побачила під нами пожежників впереміш з працівниками газової служби, які тримали тент. Два метри – осяяння. Я ж можу літати! При цій думці я зависла в повітрі. А Мар'яшка, продовжуючи летіли в танці інерції, влетіла писком прямісінько у центр тенту. Згадавши, що я продовжую стискати в кулаку її білосніжний хвіст, розімкнула пальці. Руденька зі смачним ляскотом повністю розмістилась на покривалі.

— Обережніше. Мої ріжки, – застогнала вона і від шоку втратила свідомість.

До непритомної Мар’яші підійшов поліціянт і бризнув на неї зілля. Фігурку дівчини покрило світіння і вона знову стала звичайною безхвостою людиною. Я плавно опустилась на землю. В цей момент небо потемніло. Його заволокли кошлаті чорні хмари, між якими іскровими розрядами забігали блискавиці. Віддаль прогримів грім. Над стадіоном довгим ліловим спалахом розповзався портал.

— Швидко збиваємо кальмара! Розпочинаємо операцію! – прокричав тато.

Я помітила, як до вишки, яка стояла в кількох кроках від оточення, під’їжджає пожежна машина. На її даху стояло декілька пожежників. Вони націлились на кальмара і дружно вистрілили потоками води, змішаної із зіллям перетворення. Багато чого не долітало до Гриба паразитичного, проте йому вистачило й цього. Директриса і хлопчик-ботан стрімголов полетіли вниз, де їх уже чекала група рятувальників із тентом.

— Злодюги нахабні! Крадуть цінних співпрацівників і заручників! – занепокоїлись видра. З порталу тим часом з'являлись рівні страхітливі шеренги передового загону.

— Усі в атаку! Дістали мене вже ці кривобокі перемовини! Воюйте! Я тут посиджу! – шалений вітер тріпав стяг за її спиною, проте видра не поспішала падати. З тріском хмари розійшлись і виглянув повний місяць. Занадто великий для своїх розмірів, білий до синяви, він притягував погляди інфернальним жахіттям. По хмарах яскравою хвилею електрики пройшлись потужні блискавиці.

— Усі приготувались! Вогнепальну зброю не використовувати. Це інфіковані громадяни. Нам вдасться повернути їм попередній образ, якщо будемо дотримуватись порад пані лисички! – в рупор прокричав тато.

Я піднялась у повітря, щоб першою побачити і затримати дуже впертих монстрів або допомогти занадто виснаженим союзникам. Мене не хвилювали хаотичні спалахи блискавок. Це дійство ніби додавало волі до життя. Я відчувала незрозумілу похмуру насолоду від люті стихії. Раптом нерівну гладь хмар розірвав ліловий спалах. З порталу з'явилась фігура у плащі такого ж кольору. Невже у суперзлодіїв також є свій дрескод? Обличчя мого найлютішого ворога приховувала тінь від каптура.

— Суператака! – спробувала застати зненацька фейкового. Так, я застала.
— Що це за сюрпризи? – весело розсміявся він, підхоплюючи рукою, затягнутою в рукавичку, шматочок жувального зефіру, – З тобою, Шалена Вишне, й в кондитерську зайвий раз заходити не доведеться, – жартівливо поклонився фейковий.

— Це подарунок на пікнік в честь знайомства. Коли посмажити на полум’ї – непогано виходить. А тепер буде справжня атака, – сердито випалила я.
— Чекаю з нетерпінням вишневого безе. Сподіваюсь, що ти і його сьогодні влаштуєш, – я відчувала, що він єхидненько так посміхається.
— Та щоб ти обморозився! – спересердя крикнула я.

З моїх долонь вилетіла гігантська червонувата бурулька з вишеньками усередині. Це щось новеньке. Проте злодій майстерно ухилився від моєї суперової льодини. А от чого ми з суперником не очікували, так це кульок морозива, які градом посипались із моїх пальців. На їхньому шляху постав напівпрозорий щит – фейковому точно не хотілось забруднити плащик солодким місивом. Проте одна шалена кулька якимось дивом проминула його захист збоку і розвалилася негарною плямою на рукаві. Суперник провів рукою над тканиною – і та повернула свій першочерговий вигляд.

— Не думав, що зараз пішли такі супергерої. Ти хочеш тільки принизити мене, порівнюючи в силі з тим слабеньким плазуном, – фейковий кивнув головою вбік, – Я не дозволю глузувати з себе, дівчинко.

По суті я не давала йому приводу так думати. Сам винен, що прийшов так рано. Я тільки п'ять днів тому познайомилась зі світом магії. Лісяка мене встигла навчити тільки як відбиватись від анчуток і грабіжників. А фейковий із дрібними болотяними бісиками не те, що в зрості не зрівняються, та й у магічних здібностях також. Я відвернула голову, щоб подивитись, на кого тут натякає мій суперник. Переді мною розгоралося побоїще століття. За цей час Горюша встиг відростити лускатий хвіст з гострими шпичаками, а Ромка з Алексом тепер пурхали в повітрі, намагаючись накинути на нього стримуючі сіті. Поки я відволікалась, фейковий не втрачав часу. Боковим зором я побачила незрозумілий спалах.