Глава 9

Мені стало дуже страшно. Можливо, десь у глибині душі я вважала, що мій божевільний експеримент закінчиться повним провалом. Але мої сподівання насправді виявилися ілюзіями. Міцніше заплющила очі в очікуванні дива. Моє тіло щось приємно обвівало. Відчуття були химерними, незнайомими. Я не розуміла, чому погодилася на таку авантюру. Невже раніше мені не вистачало гострих відчуттів у вигляді контрольних і маминої кулінарії?

Всілякі божевільні думки окупували мою голову, я переходила від відчаю до надії на краще. Враз відчула якісь зміни у собі. Зітхнула з полегкістю. Відкривши очі, побачила свою рідненьку кімнату, а не якийсь забутий у морі острівець, де сонце нещадно смалить у маківку. Проте чомусь здалося, що знайомі предмети розташовані на дещо нижчому рівні, ніж пам’ятала раніше. Я підросла замість того, щоб приворожити красунчика?

От не потрібно було робити магічний приворот з незрозумілого посібника. До речі, з моїх рук зникла як книжка, так і недоїдений бутерброд. Добре, розберуся з деталями пізніше. Чомусь закортіло подивитися на себе у дзеркало, щоб з’ясувати більш нагальну проблему. Тихенько підкралася до відбиваючої поверхні, боячись побачити щось по-справжньому жахливе.

Коли мій погляд ковзнув по дзеркалу, в той же час повірила в переселення душ. Йой! Де ж моя улюблена складочка на животику? Де м’якенькі бочки, які не дозволяють носити обтягуючі сукні? В мене порушення зору? Хто це така? Переді мною стояла гарна кароока брюнетка з модельною фігурою, ніби тільки-но дефілювала на конкурсі «Міс світу». Волосся на голові було викладено химерним плетінням, яке ближче до потилиці переходило у хвіст, спадаючий аж до талії блискучим водоспадом. Як на диво, у мене з’явилася талія і наскільки тоненька, що можна охопити руками. Переді мною стояла точно я, але на кілька кілограмів худіша і вища десь на двадцять сантиметрів.

Жахало ще одне – тепер я красувалася в одяганці, яка дуже нагадувала дивне вбрання шатенки. Зникла моя улюблена піжама з намальованими кошенятами, яку мама подарувала на День народження. О, ні, вона була така близька моєму серцю і така приємна до тіла. Ніколь, віднині про тебе також будуть казати, що ти втекла з цирку-шапіто. На моїй фігурі відмінно виглядала яскраво-червона сукня з обтягуючим ліфом і пишною спідничкою до колін. Мимоволі замилувалася м’якенькими мітенками, які гарно контрастували з дорогоцінними перстениками на пальцях.

Добре, що замість коротких лосін на ніжках з’явились прозорі колготи, а в якості взуття тепер слугують високі червоні шкіряні ботфорти на шнурівці. На додачу, за спиною майорів плащик теж червоного кольору. А ще на моєму милому личкові з’явилася червона маска з прорізами для очей, прикрашена по боках стиглими вишеньками.

З одного боку я дуже зраділа подібним змінам. Від такої кралі точно не відмовиться примхливий Алекс, але виникає інше питання – чи мені в такому образі потрібен буде цей зарозумілий футболіст? Але ж мої батьки не повірять, що «я» тепер і «я» колишня – одна й та сама дівчинка.

Звідкись прийшло відчуття, що зможу контролювати перетворення, а допоможе мені в цьому та дивна книжка. Рука мимоволі потягнулася до кулончика, подарованого незнайомкою. Дивно, але прикраси не виявилось на місці. Лоб покрився бісеринками поту, адже я вважала кулон також одним із ключів до розв’язання такої хитромудрої головоломки. Отже, залишається єдиний варіант – відшукати книгу із замовляннями, може там щось написано про цю незвичайну трансформацію мене із звичайної дівчинки в ефектну красуню.

Кинула погляд на місце, де я проводила таємничий ритуал, і оніміла від здивування, якщо мене ще можна було чимось шокувати. Над кособокою пентаграмою у повітрі завис мій надкушений бутерброд, а навколо нього левітувала книга. Не могла стриматися, щоб не доїсти свій багатостраждальний сніданок, від чого настрій відразу поліпшився. Тепер я була готова повністю зосередити увагу на книзі, яка теж перетерпіла трансформацію. На старовинній червоній шкіряній обкладинці переливалися золотом слова: «Книга супергероїні. Шалена Вишня». Вражено провела пальцями по корінцю знахідки, несподівано відчувши тепло, ніби сама книга була живою істотою. Невже це я – супергероїня? Шалена Вишня? Я провалю таку відповідальну місію, хоч як не крути. Де ж у мене та надзвичайна сила, здатна зупиняти ворогів?

Клацнувши защіпкою, книга відкрилася і продемонструвала текст. Я заледве не випустила її з рук, адже прочитала відповідь на своє питання:

«Під час переродження ти отримала надзвичайну силу. Користуйся нею з розумом і не втрачай голову від магічних здібностей. Хі-хі-хі».

Набувши поважного вигляду, запитала в свого єдиного джерела інформації:

— Які в мене надзвичайні здібності? Будь-ласка, маркованим списком.

У книжці зникли попередні слова, показавши мені інші:

«Здібності Шаленої Вишні:

— вміння літати;

— надзвичайна сила і спритність;

— здібність до маскування;

— здатність швидко пересуватися;

— схильність до зіллєваріння;

— створення різних предметів із допомогою магії;

— розкидання навсібіч червоних блискавок та вишнекуль.

Решта: пізнається по мірі розвитку можливостей. Хі-хі-хі».

На хвилину я зависла в мовчанці, а тоді вичавила з себе:

— Дякую за інформацію. Коли я зможу повернути собі попередній вигляд? А то зараз нагадую скоріше не відмінницю, а новорічну цукерку, – мимоволі хіхікнула я.

«Коли тільки побажаєш, можеш трансформуватися назад», — з’явилися слова на сторінці.

— А як же одяг? — занепокоїлась долею улюбленої піжами з милими рожево-рудими кошенятами.

«Звичайно, повернеш вдяганку за бажанням».

— Мені одна незнайомка говорила про Хранителя. Напевно, ти і є той Хранитель? Хто ти чи що ти таке? Чому ти можеш відповідати на мої питання друкованими літерами?

«Як би пояснити дохідливо? Я — найдосконаліша магічна річ, шедевр геніальної думки. А до того ж, я дуже скромна книжка. Хранитель зовсім інший, не помилишся при зустрічі. На все свій час, пізніше з нею познайомишся. А на сьогодні з мене досить питань», — книга вирвалася у мене з рук, нахабним чином закрилася і гепнулася на підлогу.