Шалена Руна

Перша зустріч

Вона йде , спішить , тікає 

Таємницю розгадать , їй потрібно відшукать 

Хто краде дітей уночі , забирає в нікуди 

Хто почує сміх дівочий , 

Через ліс треба іти.

Наша Руна тишком нишком пробралась у дивний ліс .

Там немає ні Бабайки, і ні злого Храпуна 

На сосні сидить собака , і співає гопака .

Наша Руна налякалася , і втікти хотіла геть 

Але бабця непростая на шляху попалась вже 

Вона каже й промовляє:" Хто казав, що не втече ? 

Тут до мене завітав він , і трясеться, як труха ! 

Хто і звірів не боїться? Хто мене назвав ніким? 

Той зі мною піде лісом , жити у будинку слів! "

"Ти брехуха ",- каже Руна,- "не боюсь ні тебе й їх ! 

  Я хоч зараз завітаю до домівки брехунів. " 

А Бабайка каже , скрягче, що дитина не кричить

Її очі все палають , що сова аж закричить ! 

Наша Руна вже зібралась , і летить до дому слів .

Її очі вже палають , страху не знайти у них! 

Той будинок на узліссі , де дитячая юрба 

Вони плачуть та благають , бо у домі жде сім'я.

Руні стало шкода батька, мати , а іще кота 

І вночі вона зібралась врятувати всіх від зла .

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше