Шалена Руна

Руна наша непростая ,йде в Бабайковий той ліс.

Не боялася нікого наша Руна непроста.

Всім казала , хто охочий буде слухать брехуна:

"Не боюсь я , милі пани, нікого у світі цім .

Хай і монстри під кроваттю не лякають вночі цій! "

Мама з татом укладають

В ліжко Руну непросту, і до неї примовляють казочку оту страшну:

"Хто живе в отім то лісі? Хто боїться всіх людей?

Хто вночі до всіх приходить

Неслухняних злих людей?

Вона слухає на горі , вітер їй розповіда

Що живуть у місті тоїм діти злії . Просто жах!

Не їдять і вранці каші , б'ють сусідського кота .

А на мокрім дядькім джипі

Намалюють дракуна !

А Бабайка слуха,слуха.

Вуха розшеперив вкрай . Думає собі під вухо

Кого вкрасти в свій причал. "

Зойк ! І Рина вже під ліжком .

"Не боюся я її ! А за її грішні грішки

Я їй правду покажу! Буде в мене танцювати ,

І відпустить всіх людей . Не для неї нас навчати

Хай іде до себе в ліс!"

Мама з татом озирнулись . Посміялися тихцем .

Вночі Рина одягнулась , і пішла собі з слівцем:

"Я знайду оту потвору . І попляше вона вкрай .

Хай лунає радість згори , що я сміла за Бабай !"

І зібравшись у дорогу вкрай пішла собі шукать .

Ту бабайкову потвору . Щоб дітей із ніг піднять.

Подобається

#1120 в Різне
#199 в Дитяча література
#834 в Молодіжна проза
#270 в Підліткова проза

Відредаговано: 14.01.2024