14

Вони познайомилися випадково, на зустрічі влаштованій їхніми вінценосними батьками. Володар підводного царства мав якісь справи до повелителя лісових духів невеличкого острівця. Про що саме йшлося Загра не знала, та й відверто кажучи особливо не прагнула дізнатися. Для русалки в ту мить найважливішим було те, що її включили в офіційну делегацію і вперше дозволили залишити морські глибини та вийти на суходіл.

Вузька смужка піску, що розділяла хвилі прибою та непролазні хащі, і стала тим місцем де лідери двох стихій вирішили побалакати між собою. І поки це відбувалося, їхні доньки, не лише познайомилися, але й встигли трішки поспілкуватися. Найважливішим у всьому цьому було те що обидві шибайголови вирішили порушити заборону батьків і знову, та на цей раз вже потайки від усіх, побачитися та ще раз потеревенити про ті речі, на які їм не вистачило часу. Так зародилася щиросердна дружба між морською русалкою і лісовою мавкою.

Ця недозволена зустріч виявилася не останньою. В них знайшлося стільки спільного, що для довірливих розмов довелося присвятити не одну ніч. Зазвичай русалка обманувши двірцевих споглядачів приливавала до обумовленого місця на острова де на неї вже чекала мавка. Разом дві сестрички ділилися наболілими повсякденними неприємностями, хизувалися власними перемогами, мріяли про прийдешнє майбутнє. Вони вчилися довіряти одна одній і не підозрюючи що основа такої щирості те що обидві були «білими воронами» в своїх світах.

Першою це усвідомила русалка котра не змогла сприйняти деспотичних способів правління свого батька. За це морський володар придумав для неї ганебне заслання. Майже те саме відбувалося і з мавкою. Лісова діва насмілилася вплутатися в суперечку з старійшинами свого роду. Якихось особливих покарань за цей вибрик для неї не призначили, однак почали ставитися наче до якоїсь прокаженої відлюдниці. По сіті обидві стали відщепенками в своїх світах.

Істоти древні, з багатим життєвим досвідом, з вмінням контролювати свої емоції і почуття, давно б змирилися з таким неприглядним становищем і просто терпляче б очікували того часу коли монета долі повернеться своїм аверсом. Та русалка і мавка були надто молоді, нетерплячі і гарячі, вони не змирилися, вони придумали свій шалений і божевільний план.

Головну роль тут мала зіграти мавка. У неї, далеко на континенті, мешкав дядько, котрий теж славився своїм бунтівливим характером. Згідно переказам він колись посварився з повелителем лісних духів острова та перебрався на велику землю щоб там, в безкрайньому зеленому гаї організувати своє братство дерев, кущів і трави. Потайки подейкували там з відкритими обіймами приймають всіх тих невгодних, яких вигнали з їхніх родів. Мавка не сумнівалася – там їй будуть раді.

У русалки особливого вибору не було. Вона довіряла своїй сестричці і не вагаючись прийняла її пропозицію. Вони разом втечуть від тих набридливих домашніх та разом спробують пошукати свою долю в новому місці. Мавка обіцяла провести моську жительку суходолом туди де вже ніхто не зможе зашкодити їхнім мріям і бажанням. Вона мала зробити все від неї можливе щоб звільнити бідолашну сестричку від принизливих умов домовленості яку уклав морський повелитель.

Саме тому сеньйора Загра вгамовувала кровожерливі нахили брутального пірата та з усіх сил намагалася тримати його корабель неподалік потрібного їй острова. Вона терпляче чекала на свою сестричку й молилася всім морським і сухопутнім богам щоб їхній задум вдався. Коли фелюга вийшла з порту розбійницька шебека була доволі далеко від неї, та русалку магічне відчуття підказало – мавка там. Все інше було нескладно. Навіяти Абдулл Азізу що саме там чекає велика здобич, заборонити йому кривдити захоплений екіпаж, і кусати губи від страху щоб щось не полетіло шкереберть.

На щастя все вдалося. Сестричка опинилася на борту піратського судна однак в несподіваній ролі служника-зброєносця якогось дворянчика. Русалка швидко обдумавши всі варіанти такої ситуації вирішила що цього чоловіка теж можна використати в їхніх планах. Навіть без його добровільної згоди він мусів допомогти їхньому задуму. Трішки шантажу і врешті-решт його згода була отримана. А дальше двобій, увага всіх присутніх прикута до поєдинку, мавка непомітно встромляє свій стилет в спину пірата, вони ще на один крок наблизилися до омріяної цілі…