Глава 27

ДМИТРО

Цілу годину я розповідав своєму новому менеджеру з кадрів, що і як потрібно виконувати. А вона все записувала: мої вимоги, критерії, побажання та все інше. Коли ж я завершив, то відпустив Аріну Степанівну, а вона зі сльозами на очах дякувала, просила пробачити її та обіцяла більше ніколи не піддаватися впливу більшості, а мати свою думку.

Опісля я попросив телефоном свого заступника зайти до мене. Йому теж даю чіткі розпорядження щодо Аріни, а точніше, прошу знайти інформацію щодо хвороби її батька, та прошу зібрати всіх працівників знову ж у конференц-залі. Тільки Вероніку прошу не чіпати.

Моя розмова з підлеглими тривала понад годину. Я чітко та доступно пояснив, чого хочу, і як від сьогодні все відбуватиметься в офісі. Розказав про зміну правил та про свої вимоги. А наостанок повідомив, що якщо хтось не згоден зі змінами — чекаю у себе зі заявою на звільнення. Бо надалі за порушення встановлених правил буде догана або звільнення за статтею.

Після цих слів я розпустив працівників, попросивши зайняти свої робочі місця. Мене здивувала тиша. Ніхто нічого не заперечував та не протестував, усі слухали мовчки та чемно.

Видихнувши, покидаю конференц-зал. Готую у кавовому апараті дві кави та йду до Вероніки.

Вона здивовано зустрічає мене, відірвавшись від комп’ютера. Я ж, підійшовши ближче, ставлю стаканчик з кавою біля неї.

— Пригощайтеся, Вероніко Сергіївно. Зробім собі сієсту...

Вона примружившись зиркає на мене.

— Дякую! Це дуже люб’язно з вашого боку. Але... — вона на мить опускає красиві очі, а тоді, різко піднявши їх, зауважує: — Ви знову робили розгони? Навіщо? Ви ж розумієте, що це все через мене... Уявляєте, як тепер на мене дивитиметься колектив?

— Нормально буде дивитися, Вероніко Сергіївно, — запевняю та прошу. — Беріть каву та не гризіть себе докорами. Це рано чи пізно все одно б трапилося. Добре, що це все виплило сьогодні... — важко видихаю.

Прикипаю поглядом до дівчини, яка бере стаканчик з кавою та тихо зізнається:

— Сподіваюся, я зможу звикнути до такої напруженої атмосфери у вашому офісі... Бо інакше...

Вона не встигає договорити, бо дзвонить мій телефон. Зиркаю на екран — номер невідомий, і мене це лякає. Але, зиркнувши на свого перекладача, кидаю:

— Перепрошую.

Знімаю слухавку — і одразу чую стурбований жіночий голос:

— Доброго дня, Дмитре Олександровичу! Вас турбують з центру розвитку дітей... Це Лідія Романівна. Я телефоную стосовно ваших двійнят...

— Що трапилося? — одразу наполошено питаю я та підіймаюся з крісла.

— Ваші діти неможливі. Від них уже пішла друга репетиторка, а сьогодні нова вчителька навіть не закінчила з ними одного заняття. Вони довели її до сліз... Тож я негайно хочу бачити вас у себе.

— Зараз буду.

Схвильовано кидаю у слухавку і спантеличено зиркаю на свого перекладача. Забираю телефон від вуха. Відчуваю, як серце гуде у грудях від хвилювання за дітей. Підходжу до робочого столу підлеглої і, пильно глянувши на неї, наказую:

— Вероніко Сергіївно, завершуйте свою роботу, мені терміново потрібна ваша допомога.

— З перекладами? — напружено цікавиться дівчина, ставлячи стаканчик на стіл.

— Не зовсім, але без вас мені не впоратися..

— Але...

— Вероніко Сергіївно, це терміново, — гримаю я й прошу. — Ходімо, часу немає.

Бачу, як дівчина підіймається та йде за мною. Я ж упевнено йду у приймальню і, наказавши секретарці повідомити заступнику, що я відлучився, йду вперед. Не знаю, якою буде реакція Вероніки, а про двійню я взагалі мовчу.

Пропускаю дівчину у ліфт і поняття не маю, що зараз відбиватиметься у центрі, але одне знаю точно — без цієї красуні мені точно не впоратися. Проходжуся поглядом по дівчині, яка щось тицяє у телефоні, і про себе відзначаю, що мені приємна її компанія. А ще вона досить цікава особистість — це я відзначив ще в перший день нашого знайомства.

Нервово ковтаю та ловлю себе на тому, що зараз мої дії виглядають, як підстава стосовно цієї дівчини. Сподіваюся, вона увійде в моє положення та не покине мене наодинці з моєю подвійною проблемою. Вирішую, що вже в машині їй скажу, куди ми їдемо. Сподіваюся вона не відмовиться та не втече від мене.