Розділ22

Два роки потому:

Через цей довгий час багато чого сталось поганого, хорошого у житті Майкла і Ніки. Були сум, сльози, але попри все пара знову і знову мирилась. Чесно кажучи, Майкл був не готовиий до серйозних стосунків і в цьому признався Ніці два роки тому. Домовленість була дивна але і справедлива, Ніка з Майклом могли бачитись, гуляти, але без обнімань і поцілунків. Ніка дуже строго до цього віднеслась. "Як це бачитись але навіть не обніматись?" - говорила вона сама до себе. Майклу написала що згодна на таке, проте в самої у голові творилась каша. 

Минуло два роки, а пара так і дотримувалась цієї домовленості. Чи було важко, та просто словами не передати як Ніка тягнулась до Майкла, а він віддалювався. Минув місяць як закохані неспілкувались, не гуляли не говорили. Бачились в церкві, коли або Майкл грав на барабанах, або коли Ніка співала у новій групі. Так, так дівчину взяли у групу, її щастю не було меж. 

Ніка вирішила написати перша, у відповідь був ігнор. Довгий ігнор, який тривав два тижні, після чого пара просто спитала як у кого пройшов день і все знову ігнор і мовчанка. Дівчина не хотіла нав'язуватись, подумала що це буде не гарно з її сторони. Тому мовчала.

Смуток все більше і більше огортав її серце, перечитуючи кожного дня літню переписку дворічної давності з Майклом, Ніка розуміла що то вже не той кого вона полюбила колись. Той був ніжний, кумедний, турботливий а зараз, часи все міняють не знати чому, але хлопцеві ставало все всерівніше на Ніку.

***

Зимова пора. Ніка її не любила, багато снігу який лізе скрізь, а в кінцевому результаті просто болото. Одягнувши все чорне на себе попрямувала до школи. Ви не подуайте, Ніка не збиралась ставати "готом", просто в 11 класі вона хотіла ходити майже у формі, не знаю чому можливо щоб вчителі дивлячись на неї ставили вищі оцінки. Дівчина майже завжди приходила в останню хвилину, причому ніколи не запізнювалась. Але цього дня вона запізнилась, напевно 3 чи 4 раз у житті, аж на цілий урок. Вирішила побігти коротшим шляхом, через вулички, так як автобуси не їхали а школа була не дуже далеко. Бігла, падала через ожеледь, піднімалась знову бігла і знову падала. Скажу вам це краще всякої ранішньої розминки.

- Привіт - хтось гукнув їй у слід.

Ніка швидко озирнулась, і одразу відвернулась. " Да ну, пройшов місяць а він аж тепер об'явився" - говорила та до себе.

- Почекай, треба поговорити.

- Клас, але зараз я не маю часу.

- Вибач, вибач за те що мовчав.

Ніка розлючено підійшла, і дивлячись прямо Майклу в очі промовила.

- Хочеш поговорити, ок. Сьогодні на Ворлт Сріт 27 Зустрінемось, о 19:00. - обернулась і пішла. Вже не бігла, було вже всерівно, просто картала себе за те що не залишилась там з Майклом а втікла. Знала що робила не правильно, але вона ніколи не хотіла розходитись з хлопцем і завжди, от уже другий рік шукала вихід з ситуацій і мирилась. Сподівалась що Майкл все ж прийде, і пара спокійно поговоре про свої стосунки.

Ніка прийшла рівно о 19:00, як і домовлялись. Майкла не було півгодини, дівчина замерзла повністю, стояла як заморожена статуя. Все таки хлопець прийшов, у Ніки одразу з'явилась посмішка, стало тепліше на серці. 

- Отож, в мене питання, в тебе ще є до менне почуття - одразу спитала дівчина.

- Що за дурні питання, звичайно є.

- Майкл, ти дуже змінився за ці два роки, став якимось дивним, почав віддалятись, не розповідаєш про своє життя. Мені потрібно знати чому так, є ж якась причина.

- Я просто не хотів набридати, мав свої справи на роботі, і зустрічатись з тобою не міг довгий час.

- Це хіба єдина причина, Майкл ти завжди знаходиш час заходити до соцмереж, і мовчиш.

- Я ж кажу були причини. - грубо відповів хлопець.

Настала тривала мовчанка, Ніка піднялась нахилилась до нього і порушуючи домовленнісь, поцілувала. В черговий раз дівчина не дала нікому і нічому розрушити свої стосунки.