4

Віктор нахмурив брови. Дівчина без зайвих слів увімкнула ноутбук та показала знайому їй постать.

- Як ти зрозуміла, що це Савський? Тут нічого не видно. – Здивувався Віктор, бо навіть у його професійних колег з допомогою спеціальних програм не вдалось би вирахувати, хто на цих відео.

Кіра хитро усміхнулася, а тоді мовила:

- Слідкуй уважно за дисплеєм.

Її сапфірові очі при цьому заблищали і дивилася кудись у невідомість, наче перебували зараз не в цьому вимірі. На екрані фото з відео заграло новими барвами, змінюючи картинку одна на іншу. Кіра управляла цим механізмом, підбираючи обличчя незнайомців та комбінуючи різні частини обличчя, поки не відбулося стопроцентне співпадіння зі Савським. І байдуже, що обличчя майже повністю закривав капюшон.

– Пам`ятай, ти обіцяв, що зробиш усе тихо, я не хочу сидіти у в`язниці й моя причетність до цієї справи не має бути доведена. – Додала, побачивши його шок.

- Пам`ятаю. – Чоловік на мить задумався і швидко прийняв рішення: - Отже, ми їдемо в Чернівці.

- Я замовила квитки на літак і забронювала готель. Треба поспішати, виліт за три години.

Чернівці зустріли їх дощовою погодою. Вийшовши з аеропорту, вони одразу застрибнули в таксі й назвали адресу.

- Судячи з відгуків в інтернеті це один із найкращих готелів міста. Я забронювала нам люкс. – Віктор всміхнувся. Чомусь на менше він не розраховував: - Заради моєї безпеки прикинемося парою. Гадаю вже якось поділимо номер і не погриземося за подушку.

Впевненість Кіри йому подобалася. Вже за пів години вони стояли на порозі своїх апартаментів. Номер сяяв своєю розкішшю. Найбільше погляд приковувало не м`яке двоспальне ліжко, а великий телевізор з диваном навпроти. Віктор невдоволено стиснув губи:

- Ти заплатила за це все краденими грошима?

- Ні, власними й важко заробленими.  – Під скептичний погляд чоловіка зізналася: - Ну добре, не важко, але я витратила багато часу на це. В мережі можна заробляти й чесною працею.

Слідчий не хотів з`ясовувати всі деталі. Це він зробить пізніше, а зараз йому необхідно втертися в довіру. Дівчина попрямувала до ванної кімнати, залишивши його розпаковувати нечисленні речі. Після неї й Віктор вирішив змити з себе сліди дорожнього пилу. Закінчивши водні процедури, він зайшов до кімнати. Кіра сиділа на дивані у білому махровому халаті підібгавши ноги під себе. Мокрі краплі повільно стікали з її вогняного волосся. Без косметики вона здавалася особливо чарівною, домашньою і справжньою. Її пустий погляд спрямований в нікуди змусив Віктора турбуватися:

- З тобою все нормально?

Дівчина повернулася до нього обличчям і в її очах загорілися іскри життя:

- Так, я блукаю просторами інтернету. Для цього мені не потрібні додаткові пристрої, забув? – Не чекаючи відповіді продовжила: - Ти здивуєшся скільки часу люди проводять в мережі. Спілкування онлайн поступово витісняє реальність, люди, які по суті мали б стати ближчими одне до одного насправді, віддаляються. Дружини менше приділяють увагу родині, надаючи перевагу віртуальному спілкуванню. Ти б тільки бачив, які непристойні пропозиції пишуть деякі одружені чоловіки дівчатам. Я читаю ці листування і ще більше розчаровуюся у сімейних цінностях. Зрадливі хлопці, дівчата, що обговорюють своїх половинок з подругами, здається цей світ побудований на фальші.

- Ти читаєш чужі переписування? – в голосі Віктора чулися осуд та невдоволення. Дівчина стиснула плечима і верхня частина халату трішки сповзла, повністю оголюючи ключицю та незначну ділянку руки:

- Так. Знаєш, це буває корисно. І не думаю, що таке вмію лише я.

- А як же морально-етичні норми? Люди впевнені, що їхнє листування залишиться лише між ними.

Кіра поправила халат та міцніше затягнула його. Її рухи були витончені та плавні, мимоволі чоловік замилувався нею.

- Ну я ж не висвітлюю її іншим. Читаючи переписування, переглядаючи фото, мені здається я стаю ближчою до людей, ніби проживаю з ними віртуальне життя. Але не все так похмуро. Наприклад спілкування між людьми які знаходяться на інших кінцях світу стало доступніше.  Ти б бачив іскри радості в очах матері, яка через відеозв`язок розмовляє зі своєю дитиною. Для мене мережа - це необмежені можливості. Курси іноземних мов, тренінги онлайн стільки всього можна навчитися не виходячи з дому. Спілкуючись з людьми в мережі, я ніби стаю частинкою їхнього життя. Переглядаючи фото і відео разом з ними переживаю моменти радості. Це позбавляє мене від самотності. Дозволяє заглибитися у світ, де у мене багато друзів, я нарешті почуваюся потрібною. Люди з обмеженими можливостями у просторах інтернету можуть відчути себе звичними та рівними з іншими. Але є й погане в цьому – не завжди люди показують себе істинних, часто видають за інших. Звідси й беруться шахрайства та маніпуляції. Найбільше шкода дітей, у яких ще не сформована психіка та власна думка. Вони найбільше піддаються впливу та булінгу. Коли бачу таке, то намагаюся всіма способами перервати таке спілкування. Невже не вважаєш це благородним?

Зараз Кіра здавалася щирою. Чоловік злегка нахилився до неї та заглянув у сумні очі:

- Я розумію, але невже ти не хочеш повернутися до реального життя?

- Там моє реальне життя. Це вже стало невіддільною частинкою мене. Без мережі я не уявляю свого існування. Звісно, мені хотілося б, щоб поруч була людина, якій я небайдужа, але… Здається, я приречена на самотність.