Високий чоловік з агатовим волоссям зайшов до кімнати та зневажливо кинув свій погляд на дівчину. Вона сиділа з гордо виправленою спиною і вдавала, що її зовсім не турбують холодні наручники, які скували тонкі зап`ястя. Слідчий, наче хижак, переможною ходою обійшов свою затриману та сів за стіл навпроти неї, уважно свердлячи поглядом та випробовуючи її терпіння на міцність. Ангельська зовнішність змушувала сумніватися чи й справді вони схопили злочинницю.
Дівчина дивилася на чоловіка невинним поглядом з-під густих вій своїми сапфіровими очима. Кучеряві пасма кольору спілої вишні вільними локонами спадали на плечі, а проста світла сукня вдало підкреслювала тендітний стан. Чоловік збагнув – ця дівчина дуже схожа на ту, кого він колись кохав і втратив. Тільки у цієї відсутні веснянки, а у його покійної дружини, вони рясно вкривали обличчя. Щоб відігнати не потрібні спогади, першим порушив тишу:
- Отже, ти попалася. З доказами які ми маємо, проведеш багато років у в`язниці. Шкода, що вся твоя молодість буде змарнована там. – Дівчина навіть не поворухнулася та не виказала свого страху. Вперто, байдуже дивилася в сірі очі й навіть не кліпала, наче намагалася заворожити його. Він демонстративно відкрив теку та сховав свій погляд у документи.
– Василина Васильєва значить. Ім`я хоч справжнє?
- Ні. Мене звати Кіра.
Її голос видався знайомим і тужливими нотками заграв на струнах пораненої душі. Таке одкровення здивувало, не думав, що вона так швидко піде на контакт. Чоловік закрив теку, недбало пересунув зібрані матеріали на кінець столу та зацікавлено зиркнув на дівчину. Її обличчя не виказувало жодної емоції, здавалося, вона взагалі нічого не відчуває. Він склав руки в замок, ніби підготувався слухати довгу слізну розповідь про невинуватість.
- Гадаю, не все, що в цій папці правда. Якщо співпрацюватимеш зі слідством, твій термін ув’язнення може зменшитися. Я готовий вислухати як такій юній дівчині вдалося здійснити ряд хакерських атак, пограбувати кілька фірм та зламати сторінку в соціальній мережі начальника поліції й поставити на його аватарку свиню, розсилаючи непристойні повідомлення.
Дівчина, ніби згадала щось веселе, посміхнулася. На її щоках утворилися милі ямочки які надавали їй особливої харизми.
- Невже останнє цікавить Вас найбільше? То було заради розваги, щоб привернути до себе увагу. Розцінюйте це як мій поклик про допомогу. Мене змусили, не залишили вибору. – Вона злегка нахилилася вперед і її скромне декольте показало трохи більше, ніж того вимагає пристойність, розбурхуючи уяву в думках слідчого.
–- У те що я Вам скажу, важко повірити, але це правда. Мене обманули. Я підписала контракт, погодилася на медичний експеримент, але мені не повідомили правди. У моїй голові імплант. Я потрапила в автокатастрофу і сильно пошкодила мозок. Тоді мої рідні розглядали цей варіант, як повернення до нормального життя, мало думаючи про наслідки. Мені вживили якусь новітню розробку і тепер я можу безперешкодно підключатися до мережі навіть без комп`ютера. Можна сказати моя голова – це великий сервер з цілодобовим доступом в інтернет.
Чоловік не зводив своїх сірих очей з дівчини. Справді, те, що він щойно дізнався, більше нагадувало фантастику. Відколи він працює на цій роботі, чув багато різних неймовірних історій, але ця взяла першість у своїй оригінальності. Вдав, що повірив їй:
- Де тепер гроші компаній, які ти вкрала?
- Вони на рахунку у Юрія Савського. Можете перевірити, там вся сума. Він змусив мене зробити ці злочини. Шантажував, що не дасть таблетки які необхідні моєму організму, щоб не відбулося відторгнення імпланту. Пізніше я з`ясувала, що то були звичайні вітаміни. Юрій обманув мене.
- Доведи, що ти говориш правду.
Дівчина підняла куточки своїх пухких губ, намальованих нюдовою помадою, а в її очах заблищали хитринки. Складалося враження, що їй відома якась таємниця.
- Я багато знаю про тебе, Вікторе. – Несподіваний нахабний голос та безпідставний перехід звертання на «ти» насторожив чоловіка. – Відомо все, що є у доступі в мережі, а також бачу твій баланс на банківському рахунку і судячи з нього, гроші тебе не люблять. Хоча, я допоможу тобі це виправити. Щойно твій рахунок збільшився на сто тисяч гривень. Перевір.
Смартфон пропищав неприємним звуком, що сповіщало про нове смс. Слідчий з недовірою поглянув на екран. Повідомлення з банку свідчило, що йому перекинули сто тисяч.
- Ти щойно вчинила злочин на моїх очах? Але як, ти ж навіть ні до чого не торкалася?
- Мені не потрібно до чогось торкатися, я ж казала, все в моїй голові. І не хвилюйся, це гроші Савського, йому не шкода.
Чоловік легенько жбурнув телефон на стіл, ніби пристрій винен у його бідах, та поклав долоні на лікті.
- І тільки тому, що в мене з`явилися гроші, які до речі доведеться повернути, я маю тобі повірити?
- Хочеш і на твоїй аватарці в соціальній мережі красуватиметься свиня? – Не чекаючи відповіді Кіра на мить заплющила очі. - Готово, оціни.
Чоловік з недовірою знову взяв телефон до рук. Його брови здивовано поповзли вверх і на широкому лобі утворилися зморшки:
- Сурикат?
З екрана на нього глузливо дивився сурикат, стоячи на двох лапах та виглядаючи когось у пустелі. Дівчина розслаблено перевела ногу на своє коліно, і її сукня ще більше оголила стрункі ніжки.
#3671 в Любовні романи
#878 в Короткий любовний роман
#198 в Фантастика
#52 в Наукова фантастика
Відредаговано: 08.07.2021