Глава 7

ГЛАВА 7

Кемстар, лікарня клану Веннерів

Еулін-Авалайн Борель

Прокинулась я від відчуття чиєїсь присутності. До того ж відчувався агресивний фон, що викликав в напружених до межі магічних каналах неприємне пощипування. Чимось схоже на зубний біль. І ось як в таких умовах нормально відновитися?!

Краєм вуха слухаючи розмову між двома чоловіками, я нашвидку провела діагностику тіла. Стан все ще важкий, але вже не настільки кепський. Мабуть, цілителі тут не безнадійні.

За звичкою спробувала зачерпнути з навколишнього середовища шад, але одразу ж подумки вилаялася. Прямого каналу до світової енергії у мене більше немає. Доводиться задовольнятися крихтами, що надходять через фільтровану ауру. А враховуючи, який слабенький фільтр в нинішньому тілі, це процес тривалий. Нарешті, відкрила очі і зосередилася на тому, що мене оточувало.

Негайно нахлинув цілий вир емоцій – спадок від Авалайн. Частина моєї об’єднаної особистості надто бурхливо відреагувала на присутність одного з чоловіків. Зрозуміло, я впізнала його відразу! Дивне відчуття. Таке, ніби знала Алена особисто. Немов би сама прожила життя Авалайн. Хоч і розуміла, що мені всього лише передалися її спогади.

Для мене взагалі було в новину відчувати настільки сильні емоції. Тим більше по відношенню до чоловіка. Спробувала відсторонитися від чужорідних відчуттів, заштовхати їх якнайдалі. Не відразу, але вийшло. І я критично стала оглядати суб’єкта, через якого колишня господиня тіла примудрилася загинути.

Сіроокий красунчик з темним волоссям, що мальовничими пасмами середньої довжини обрамляло бездоганно правильне обличчя. Тонкий прямий ніс, карбовані губи з трохи більш пухкою нижньою. Зловила себе на тому, що мимоволі згадую смак цих самих губ. Це викликало мимовільне сум’яття всередині, і я розсердилася на саму себе. Невже мені не вистачить сили волі не піддаватися інстинктам тіла? Сподіваюся, що все ж таки зумію його приборкати!

Нехай доля дала мені шанс розпочати нове життя, але відразу пускатися в загул не варто. Тим більше з таким суб’єктом. Чого можна від нього очікувати, я прекрасно знала завдяки Авалайн. Краще триматися подалі від цього типчика з непомірним відчуттям власної величі. Втім, як і від інших чоловіків. По крайній мере, доки не стану сама собі господинею і не наберуся сил. Потім вже можна поступово осягати й ту частину життя, якої була позбавлена, коли була шадарі. Якщо, звісно, мені цього захочеться.

Другий чоловік теж був мені смутно знайомий. Згадала, що бачила його, коли на короткий час приходила до тями. Саме він і привіз мене сюди. Але обличчя цієї людини було знайоме Авалайн і раніше. Особисто вона з ним не зустрічалася, але не раз бачила в газетах.

Я постаралася видобути всі доступні крихти інформації з пам’яті, відчуваючи, що це буде не зайвим. Аж надто турбував емоційний фон владного здорованя! Відчувала його потужну ауру, що буквально давила на мозок. І нехай агресія чоловіка була спрямована на Алена, але в будь-який момент могла звернутися і на мене. А з огляду на мій жалюгідний стан, дати хоч якийсь відсіч я не зможу.

Равен Веннер. У Кемстарі, після того як були знищені Ругару, залишилося лише два сильних клана. Вони поділили територію і не втрачали нагоди захопити ще більший шматок, інтригуючи одне проти одного. Можна сказати, що чоловік, який зараз стоїть навпроти Алена, був якщо не ворогом його сім’ї, то конкурентом точно.

І зараз, схоже, черговим шматком, за який вони гризлися, була я. Дуже дивно! Авалайн Борель – занадто незначна фігура, щоб стати яблуком розбрату між впливовими аристократами.

Зрозумівши, в чому справа, я трохи замислилася. Ален явно був налаштований ще раз обговорити те, що між нами сталося. Навіть відчував щось на зразок почуття провини. Я це теж відчувала в його аурі. Він навіть не намагався закриватися, і зробити це було легко навіть через такий слабенький фільтр, як у Авалайн. Проте я до подібних душевних розмов зараз точно не готова.

Побоювалася, що за моїми відповідями Ален відразу зрозуміє, що з його знайомою щось не те. А я не в тому стані, щоб правдоподібно розіграти свою роль. Та й перевозити кудись прямо зараз це бідолашне тіло не варто. Надто небезпечно. Так що постаралася якомога категоричніше відмовитися від пропозиції Алена. Від усіх його пропозицій. Занадто бурхливу реакцію він викликав всередині, щоб терпіти навіть присутність.

За виглядом і емоційним фоном Равена Веннера зрозуміла, що вибрала правильну тактику. Принизивши сина конкурента на його очах, тим самим заслужила більш прихильне ставлення. Так що навряд чи завдасть мені шкоди. Принаймні, найближчим часом. Та й поруч з чужими людьми, які зовсім не знають Авалайн, буде легше. Не потрібно відволікатися на те, щоб переконливо зіграти її роль.

Щоб швидше позбутися Алена, я навіть кивнула на його слова про те, що прийде завтра. До того часу, сподіваюся, зможу достатньо взяти під контроль поки що не дуже слухняне тіло. У ньому все ще занадто сильні реакції колишньої господарки.

Ледве молодший Андрас залишив палату, атмосфера в приміщенні перестала бути такою гнітючою. Равен помітно розслабився.

 – Значить, Авалайн Борель, – задумливо промовив він, підсовуючи стілець до ліжка і сідаючи на нього. – Радий знайомству! Моє ім’я, гадаю, ви знаєте. Але краще представлюся офіційно. Равен Веннер.