вона так несподівано прийшла...
розрізала весь світ по вертикалі...
між мріями й реальністю примхливо
розмила грані...
збудила від зимового обману,
принесла квіти - кинула під ноги...
сказала невиразно щось про зміни
й про перемогу...
сказала гордо я весні: "не підкорюся
і твоїх чарів веселкових - не боюся"!
весна всміхнулася мені й сказала весело:
"повір, і в тебе у душі запахло веснами.:".
і це змінило щось в мені, а що - не знаю,
просто відчула, є плюси в цій грі в реальність...
тільки одне мене лякає, можу програтися
і в когось щиро, від душі та й закохатися!
Донецьк, 2010
Відредаговано: 31.08.2022