Розділ 5. Принцеса Трьох Світів

"Якщо влада являється обов'язком - очікуйте багатства. Якщо привілеєм - бідності. А якщо метою - крові."

Антуан ле Стар "Загальна теорія влади"

1 червня. Корчма "Перехрестя".

Рейсовий магобус зупинився біля постоялого двору "Перехрестя". До найближчого населеного пункту було не менше двадцяти ліг, а тому, водії часто зупинялися тут, щоб підзарядити батареї своїх маговозів. Для цих потреб, до Перехрестя була підведена стаціонарна лінія енерговоду з Даноградського гідроджерела.

З маговозу вийшли три дівчини: дві блондинки і одна брюнетка, і пішли до корчми.

Зайшовши всередину, дівчата були здивовані: в порожньому залі таверни, за одним зі столиків, сидів сам король Гарону Лен ІІІ Мудрий зі своїм молодшим сином, принцем Стефаном. Помітивши мисливців король подав їм знак підійти.

- Ваша величносте, ваша високосте... - Привіталися дівчата, підійшовши до короля та принца. Їм було зрозуміло, що король чекав саме на них, а отже, потрапити до ельфів, у найближчий час їм не судилося. - Чим зобов'язані?

- Є контракт, саме для вас. - Не став зволікати король.

Дівчата сіли за столик навпроти Лена ІІІ.

- Ми вас уважно слухаємо. - Промовила Віррая. Хоч блондинка й виросла на далекому хуторі, в переговорах з королем, почувалася значно впевненіше, ніж Катріна, яка виховувалася рідною тіткою, і ніколи не знала своїх батьків. Тай аристократів Катріна не долюблювала з дитинства, і не довіряла їм

- Ви ж пам'ятаєте принцесу Антуанету Марію Елеонору дю Валь. Рід дю Валь вже більше ста років управляє імперією, що має свої землі на теренах трьох світів. Прямих офіційних переходів між нашими світами немає, проте є один невеличкий дикий перехід у Карських горах, неподалік села Зорецвіт... - Мисливці добре знали цю місцину, адже були родом з тих країв. Катріна виросла у самому селі Зорецвіт, а Віррая на хуторі, неподалік села, хоч і в дитинстві ніколи не зустрічалися. - Згідно із законами імперії Вальдан, принцеса не зможе наслідувати трон свого батька, доки не одружиться. Антуанета, єдина дитина в імператорській сім'ї...

- Так, вона підходила до нас разом із вашим сином на балу. Ви ще оголошували про їх заручини. Проте заручини це одне, а весілля - зовсім інша річ. Як на мене, то вона ще занадто мала, щоб думати про заміжжя. Їй би ще в ляльки гратися.

- Якщо я не помиляюся, пані ден Адель, - весело промовив Стефан, - то у її віці, ти вирахувала небезпеку використання атомного реактара того типу, що був у Інфероні.

- Так я ж не принцеса. Простолюдини ростуть швидше за аристократів

- Тим не менш, вона достатньо доросла, щоб посісти трон свого батька. Весілля назначене на перший день липня. Такий стан речей задовольняє як Гарон так і офіційну владу Вальдану. Але, мов кістка, стоїть поперек горла Мадеї. Справа в тому, що Вальдан є найбільшим постачальником драконячої луски у наш світ, а також являється величезним ринком збуту наших артефактів і, країна що матиме родинні зв'язки з імператорською сім'єю, отримає чималу вигоду.

- Зрозуміло, - відповіла Віррая, - звичайні інтриги можновладців, тільки ми тут до чого?

- Імператор дю Валь важко захворів. Одразу після того, як повернувся з балу і боїться що не доживе до весілля дочки. Тому я пропоную вам контракт на охорону Антуанети, до її весілля.

- Пробачте, ваша величносте, та ми не можемо прийняти ваш контракт. Це суперечить кодексу мисливців...

- Не суперечить. Якби це було інакше, я б не звертався до вас.

- Тату, - промовив принц Стефан. - За тією інформацією, що ти їм дав, все дійсно виглядає як звичайні придворні інтриги. Мисливцям там робити нічого. Розповідай їм все.

Король важко зітхнув:

- Молоде покоління... Але він має рацію. Зараз не час гратися у таємниці і загадки. Принаймні з вами. Сімнадцять років тому, у імператора народилася перша дочка, Аріана. Імперія тоді переживала скруту: великий спотнанний розрив реальності відкрився неподалік столиці. З розриву лізла різноманітна нежить. Ні війська, ні найняті мисливці не справлялися. До того ж, активізувалися змовники, які прагнули скинути чинного імператора. Щоб захистити свою спадкоємицю, імператор Крістіан дю Валь, відправив Аріану разом зі своїм братом Артуром до свого старого друга. До мене. Проте в Гароні ні Артур, ні дівчинка так і не з'явилися. Згодом, коли розрив закрився, а більшу частину нежиті знищили, тіло Артура знайшли неподалік переходу в Карських горах. Він був мертвий. Я сам виймав стрілу з його серця. А от принцеса зникла безслідно. І все б нічого, та місяць тому, коли захворів Крістіан, Артур з'явився у палаці.

- З'явився як нежить? - Запитала Катріна.

- В тому й вся суть. Він однозначно живий. Маги одразу ж перевірили його. І це однозначно Артур. Але, я сам бачив його мертвим. До того ж, він не відгукується на магічний пошук.

- Так, як і будь-яка нежить. - Промовила Віррая.

- Або хтось надійно закрив його ауру. - Відповіла Аліель. - Пригадуєш, ми нещодавно знайшли подібні випадки на магосервері мисливців...

- Та це не головне. Пів року тому, мені потрапила до рук інформація, що Аріана жива. Для її пошуку професор ле Гас розробив якийсь аркан, що дозволяє знайти усіх родичів будь кого з розумних. Першого разу ми вловили сигнатуру Аріани, але не змогли визначити, точного місця знаходження. Вдруге, ми спробували знайти її коли проходив бал. Та вона зникла. Так ніби ніколи й не існувало. Крістіан списав це на повернення свого брата, мовляв ми бачили його, а не зниклу принцесу. Спочатку я повірив у це, але, добре все обміркувавши, знайшов таки одну помилку: Артур стверджує що був рабом десь під Епіром, а сигнал Аріани ми вловили на території Гарону, а точніше, десь в межах столиці. Тож, я все ще надіюся, що принцеса жива.