2.1

Iнферон. Ядерне джерело магічної енергії.

Хан де Брю, увійшов до центру управління джерелом, де за пультом керування стояли двоє операторів. Начальник зміни та головний інженер щось тихо обговорювали у кутку.

За ці кілька днів, що брат короля прожив у цьому місті, воно йому вже встигло остогидіти. То ж він вирішив, нарешті, закінчити усі справи, і з чистою совістю повернутися додому. Адже у столиці ще стільки молодих і гарних дівчат.

- Доброго вечора, панове, що обговорюєте?
- Та... Так, робочі моменти. - Промовив головний інженер ле Ром.

- Сподіваюся я вам не заважаю?

- Ні, що ви...

- Панове, гадаю, ви розумієте, що король прислав мене сюди не просто так. Його турбує ваш експеримент.

- Можете засвідчити Його Величність, що наші дії цілком безпечні. - Відповів ле Ром.

- Вирішувати це буду я. Тож, у мене є лише два прості запитання: як працює ядерне джерело і, в чуму суть вашого експерименту?

- Це не прості запитання, а відповіді на них ще складніші.

- А ви спробуйте пояснити так, щоб я все вірно зрозумів. Пам'ятайте, від вашого пояснення залежить подальша доля вашого експерименту, і особисто ваша кар'єра.

- Що ж, якщо вам так кортить, коротко дізнатися те, що люди вивчають роками - слухайте: в середині реактора "горить" ядерне паливо, виділяючи величезне тепло. Це тепло нагріває воду, перетворюючи на пару. Пара передається на Інферно, аркан, що перетворюю енергію пари на магічну, а сконденсована вода повертається назад у реактор. От і все, якщо коротко і зрозуміло.

- Це питання ми розібрали, та у мене виникли нові: перше, Інферно використовують лише у вас?

- На усіх джерелах.

- Зрозумів, це та веселка, що я бачив у Данограді.

- Саме так. - Посміхнувся ле Ром.

- Друге: чому не можна щоб Інферно напряму забирало енергію з реактора.

- Це надто потужний аркан. Якщо він буде контактувати з керованим реактором - він його заглушить.

- А якщо з неконтрольованим?

- Це ми й хочемо дізнатися.

- Тобто?

- Пане де Брю, ядерні технології - винахід іншого світу. У нас вони ще мало досліджені, і далеко не всі аспекти нам відомі. Тож нам доводиться їх вивчати самим. Особливо ті питання, що стосуються магічної складової, адже реактор - винахід немагічного світу.

- Отже, ви хочете вивести реактор в неконтрольований режим, щоб перевірити як на це відреагує Інферно?

- Ви в своєму розумі? Звісно ж ні. Все що ми хочемо зробити - змоделювати аварійну ситуацію.

- Як це?

- Спочатку ми знизимо потужність реактора до 25 відсотків, це дасть нам час, щоб зреагувала механічна захисна система, якщо Інферно не зможе згладити розгін реактора. Власне сам експеримент полягає в контрольованому розгоні реакції. Ми виймемо половину стрижнів управління з реактора, що виведе його в надкритичний стан, разом з тим, ми розтягнемо Інферно, щоб воно мало прямий контакт з активною зоною. Інферно буде гальмувати реактор, і його потужність, замість того щоб зростати почне спадати. Як тільки ми зафіксуємо це падіння потужності, ми повернемо реактор в його робочий стан. На випадок, якщо буде виявлене подальше зростання потужності, ми просто вимкнемо реактор. Тож, як бачите, ніякої небезпеки немає.

- Так, пане ле Ром, ви мене переконали. Гадаю, ваших аргументів буде достатньо для короля, і проблем з дозволом не буде.

6 квітня

Десь у Данових горах.

Ніч плавно перевалила за середину.

Віррая, що йшла попереду, різко зупинилася, і Катріна ледве встигла загальмувати, щоб не збити напарницю з ніг.

- Що трапилося?

- Глянь. – Прошепотіла блондинка показуючи кудись на землю. – Знаєш, що це?

Якийсь час Катріна розглядала сліди, на які показала їй Віррая.

- Скельні шори. Дрібна, проте паскудна і вертлява інвазивна нежить, роду вурдалакоподі.(виписка із лекційного зошита Вірраї: згідно з офіційною номенклатурою уся нежить поділена на такі класи: інфернальна або нар. мракобіси - нематеріальні магічні сутності, як то привиди, фантоми, туманники...; Неркоматична - нежить що сформована із біологічного матеріалу (мерців); магічна - живі об'єкти, що магічно отримали властивості нежиті; інвазивна - нежить, або звичайні хижаки чи паразити інших світів, що за умови відсутності природніх ворогів та конкуренції в реаліях іншого світу, почали стрімко розмножуватися і становити небезпеку для власних екосистем інвазивної території). Полюють зграями. У нас в селі, в Карських горах, вони часто з'являлися. Я ще до вступу до академії війни на них полювала. Ось тільки судячи з кількості слідів їх тут зібралася величезна зграя. Немов на бенкет...

- Стривай, ти теж з Карських гір? - Запитала блондинка.

- Так із села Зорецвіт.

- Я з хутора, що неподалік Зорецвіту...

Попереду, за поворотом, почувся рев дракона і вереск-гавкіт шорів.

- Мракобіси, спізнилися, бенкет вже розпочався. - Промовила Віррая, але Катріна її вже не слухала. Вона бігла до повороту, вихоплюючи на ходу клинки. - Стій! Куди ти! От непосидюча... Зараза...

Вибігши з-за повороту Катріна відразу ж втрапила в самісінький вир подій. Удар мечем, і голова найближчого шора падає на землю. Стрибок вперед. Перекат. Ще один удар і ще один шор падає мертвий. Сильний стусан під хвіст шору, який націлився на незахищену шию дракона, і тварюка врізається головою в скелю, тільки кров бризнула в різні боки.

Два шори одночасно стрибають на нового, безсумнівно більш небезпечного, ніж поранений дракон, противника. Один налітає на підставлений меч, який протикає тварюку від голови до хвоста, а другий падає мертвий, підстрілений, коротким білим променем світла, що казна-звідки взявся.
Зграя збивається в купу, щоб усім разом кинутися на жертву. Щоб не залишити противнику шансу на перемогу. Щоб взяти не силою, а кількістю...