Сезон магнолій
Розділ 50. «Я сам про неї подбаю»
Я вів машину обережно, наче віз щось надзвичайно крихке. Олена сиділа поруч, загорнута в плед, притискаючи руку з фіксованим на лікоть бинтом. Її обличчя було блідим, а погляд втупленим у далечінь.
— Майже вдома, — м’яко мовив я. — Ще трохи, добре?
— Добре, — ледь чутно відповіла вона, навіть не озирнувшись.
Коли я зупинив авто біля її маєтку, двері вже були прочинені. На ґанку стояли Марта й Емма, обидві в халатах і домашніх капцях, з тривогою на обличчях.
— Господи, — зойкнула Марта, підбігаючи першою. — Що з тобою?!
— Все добре, — почала Олена, але я перехопив слово:
— В неї невеличкий перелом руки. Лікарі вже оглянули, наклали шину, сказали — нічого критичного. Їй просто потрібен спокій і відпочинок.
— Як це сталося? — запитала Емма, оглядаючи Олену з голови до ніг.
— Потім, — відповів я. — Зараз головне — вона вдома, і я сам про неї подбаю.
— Давайте ми її роздягнемо і покладемо, — запропонувала Марта.
— Добре, я почекаю внизу, — сказав я, дозволяючи їм відвести Олену на другий поверх.
Коли вони піднялися сходами, я зітхнув, упершись руками в стіл у передпокої. Напруга не відпускала. Зовсім.
Ми були на межі. І комусь це було вигідно.
#6202 в Любовні романи
#2539 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 07.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
