Сезон магнолій
Розділ 49. «Неспокій на будівництві»
Коли я прибув на об’єкт, перше, що побачив — метушню будівельників і поспішних інженерів, які спілкувалися з нервовими жестами. Серце калатало в грудях так, наче хотіло вирватися назовні.
І ось вона — Олена, стоїть біля самого краю небезпечної ділянки, притискаючи до руки забинтований лікоть. Її обличчя було блідим, але очі палали рішучістю.
— Олено! — крикнув я, підбігаючи. — Ти в порядку?
Вона глянула на мене, і хоч посмішка була слабкою, я відчув її силу.
— Я живу, — відказала тихо. — Невеликий удар, шок. Але все гаразд.
Хоча бачив, що це не зовсім так — тривога здавлювала горло.
— Що сталося? — запитав, оглядаючи ділянку, де кілька робітників відсували покручену плиту.
— Плита почала рухатися сама по собі, — пояснила Олена. — Я відчула, що щось не так і встигла відскочити. Але за кілька хвилин обвал стався б саме там, де я стояла.
Я згорнув губи в жорстку лінію.
— Хтось або щось створює нам проблеми, — тихо сказав я. — Це вже не випадковість.
Інженери підтвердили: деякі металеві кріплення були пошкоджені навмисно. Хтось хотів зірвати проєкт.
Я повернувся до Олени.
— Тобі треба відпочити і звернутися до лікаря.
Вона кивнула, хоча я бачив, що їй боляче відступати.
— Ми розберемося, — пообіцяв я.
Підозра тиснула на всіх. Хто хотів наш провал? І що це означало для майбутнього?
Це був лише початок справжньої боротьби.
#6911 в Любовні романи
#2809 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 07.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
