Перший ранок у «АрхСтилі» відчувався наче старт марафону, на який я була не зовсім готова. Маєток, у якому я виросла, залишився позаду, але його тінь все ще висіла над моєю головою. У мене в кишені — ключі від офісу, у голові — купа думок, а на серці — суміш страху і рішучості.
В офісі мене зустріли з обережністю. Люди, які знали батька, дивилися, ніби очікували, що я розвалю все за тиждень. Перші хвилини відчувалися, ніби ти — чужа серед своїх.
В кабінеті було холодно. На столі — купа проектних паперів і мікроскопічна фотографія батька, яку я поклала туди ще в дитинстві. Здавалося, він дивився на мене через час і простір, мов мовчазний свідок мого повернення.
Перші дзвінки, перші наради — все мовчазно кричало: «Доведи, що ти варта». І навіть коли серце кричало «Хочу назад у Рим», я стояла.
Тоді задзвонив телефон.
— Олено? Це Емма, — голос ледь стримував емоції.
— Еммо... ти?
— Я знаю, що тобі важко. І я їду до тебе.
— Ти... серйозно?
— Абсолютно. Ти не одна.
Цей дзвінок був як промінь світла в темній кімнаті.
Я закрила очі і на мить відчула, що знову дихаю.
Підписуйтесь на мій телеграм - канал: https://t.me/+yNsMFG3gBI84ODgy щоб бути в курсі всіх новинок і коли будуть виходити нові розділи
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
