Сестри мовчання
V історія. Перо в тіні
Я ткала слово між рядками,
Вигойдувала сонце в снах,
Та мати рушником іржавим
Забила мрію в тихий страх.
«Не твоя справа — бути в книзі,
Не жінці братись за перо!»
І серце моє, мов лід у кризі
Застигло в тиші, як тавро.
Я шепотіла мрії в ніч,
Гасила свічку, щоб сховать,
Та брат, мов злодій, викрав річ —
Мої слова, мій голос, здать.
Він вийшов в світ, де шана й слава,
Де книги з іменем чужим.
А я лишилась в хаті рана,
Мій шлях похований, ніким.
Згорить у полум'ї ця зрада,
Та вітер правду донесе.
Не знищить час моїх балад —
Моє перо ще оживе.
Іванна, село Шаргород,
1883 рік
Відредаговано: 14.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
