Сестри мовчання
IV історія. Кріпацька зірка
Я кріпачка, що в кайданах,
Мій світ — це хата і стерня.
Де сонце в'яне у туманах,
Де сльози — хліб мого життя.
Мене не кликали до бальних зал,
Не шили шати, як панянці.
Мій шлях — стерня, а смутку вал
Спадає важко у світанці.
Я продана за мішок жита,
За жменю проса й пару свиней.
За волю, що вітром змита,
Мій шлях — у рабстві між людей.
Та ніч не вічна — згасне морок,
Вітри розвіють панський гніт.
Я волю знайду крізь сльози й сором,
Бо серце знає, де мій світ.
Згасне гніт і страх минеться,
Сонце зійде крізь плач і дим.
Свобода тихо усміхнеться,
І шлях мій стане не страшним.
Уляна, село Великі Сорочинці,
1857 рік
Відредаговано: 14.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
