День народження мами
Дз... Дз.. Дз. (будильник)
Аа прокидаюсь! - сказавши Ханна вимкнула його і підійшла до сестри.
-Як ти можеш спати коли дзвонить будильник?
-Легко якщо виростеш зрозумієш! А зараз дай мені поспати!
-Е ні сьогодні день народження мами ти що забула?
-Ну добре! Але через те що день народження.
Дівчата приготували каву і пішли до мами в кімнату. Вони її розбудили і також до кави дали тістечко у формі сердечка.
-Дякую вам! Як вам спалося? - запитала мама адже вона ніколи не бачила щоб вони так рано вставали.
Аліна встигла сказати "Не", але Ханна перебила і сказала що дуже добре і подивилася на Аліну.
-Це дуже добре! Шкода що батька немає він би гордився вами.
Сергій Миколайович (батько) попав у дуже страшну аварію. Коли у мами було день народження 12 вересня.
Дівчата не очікували що мама згадає про той день. Але вирішили заспокоїти я і перевести тему.
- - Мам що ти будеш сьогодні робити? - запитала Аліна.
- - Буду прибирати в квартирі і навідаю бабусю.
- - Може нам залишитися сьогодні з Аліною вдома, тобі допоможемо! - Запитала Ханна.
- - Ні треба набирати я знання, сьогодні ви підете в школу!
- -Ок, добре! - сказала Аліна
- 7:30 Аліна йшла до свого хлопця щоб піти разом до школи. Звісно Ханні це не подобалось, бо вона приділяє більше уваги Максу, та й через те що в школу приходиться йти самій.
- - Привіт коханий!— вона підійшла і обняла Макса.
- - Привіт, моє сонце!
- - Скільки в тебе сьогодні уроків? - запитала Аліна.
- - 7 а в тебе?
- - Так само. - вона зробила похмурий вираз обличчя.
- - Ну не дуйся! Хочеш сьогодні піти після школи в кафе?
- - Яне знаю сьогодні у мами день народження.
- - Відмови не приймаються!
- Він взяв її за талію і поцілував. Це побачила Антоніна "МІС САРКАЗМ" звісно вона була з подругами.
- - Блін! Коли він зрозуміє, що вона тупа? - розлючено сказала вона.
- - Що знову? Та забий, ти кращого знайдеш! - сказала одна з подруг.
- - Ні я вньому знайшла щось.. Таке. Ах!
- - Ну добре, як хочеш але не роби дурниць! Зрозуміла?
- -Ні! - вона засміялась-Не буде ніяких дурниць! А тепер ходімо!
- Вона наближалася до Аліни і коли дійшла пихнула її.
- -Та як ти посіла? Зовсім з дуба впала? - розлючено крикнула Аліна.
- - Це ще хто впав? Ха.. Хаха!
- Уроки пройшли не замітно. Вона зустрілася з Максом і направилась в кафе.
- - Ах ти до мами не спішиш а до Макса! - сама собі сказала Ханна.
- Вони замовили собі каву і розмовляли до 6 годин.
- -Скільки годин? - Аліна подивилася на годинник й скрикнула. - О боже вже шоста вечора, мене мама вб'є.
- Вона попрощался з хлопцем і побігла додому.
- -Хто прийшов? Невже це ти? Скажи дякую за те що мама тебе не бачила, бо вона і бабусі! - розлючено сказала Ханна.
- -Ти нікому не скажеш?
- - Про що? Проте як я була сама в дома? Чи про те, як ти була в кафе із хлопцем?
- - Звідки ти знаєш про кафе?
- - Побачила по дорозі додому як ви туди йшли!
- - Але ж дорога додому не тудою!
- -Я провела подругу, коли ми йшли вона поранилася.
- -Чим?
- -Порізала ногу стіклом! Заходь бо мама скоро прийде!
- -Ти ж не скажеш?
- - Я б сказала, але ж сьогодні у мами день народження. Не хочу їй зіпсувати настрій!...
-
-