Розділ 5 . Зустріч, ревнощі і загадка

Клер

     9:25 – батько поїхав.

    Ранок розпаскуджений Джейкобом, кілька разів переглядала креслення порталу, нудьга повна. Скоро тато приїде разом з Мері і бабусею Магдою та ще до нас приїдуть якась його знайома з донькою. Думаю що це перебір, бо і так купа проблем.

    Дивлюсь на годинник, минула всього одна хвилина. Пішла у свою кімнату точніше роздивитися креслення, бо якщо тато раніше повернеться то щось запідозрить.

     Те креслення виглядало досить дивно. Жодних слів де що знаходиться там не було, лише слова ,,Цілком таємно’’. Що це могло значити я не знаю. Схоже потрібно чекати Мері коли вона приїде.

                                                                     ***

    9:30 – чути сигнал автомобіля.

    Я визирнула зі свого вікна аби глянути хто ті ,,невідомі’’ гості. Біля машини стояла темноволоса дівчина  у тоненьких окулярах, червоний светер у чорну смужку і чорна вовняна спідниця нагадали мені Гарі Потера, що навіть якби він був дівчиною ,то позаздрив би їй. Мері якраз повела її в дім.. Я аж розлютилася на неї через те як незнайомка дивиться на мого тата, типу йому бракує дистанційно спілкуватися з мамою. Нової матері мені не потрібно і Мері теж. 

    Це маячня , а може це реальність , навіть не знаю що з моїми думками наче каша якась.

                                                      ***

    Ну ось я на місці. Тато приносить сумки, незнайомка з бабусею їх розвантажують з машини, а Мері прямує до мене з дівчинкою яка до нас прибула.Сестра була досить схвильована, а дорослі побачивши що в нас все добре не звернули увагу, тільки сказали:

    - Кеті спатиме у твоїй кімнаті Клер!!! –продовжуючи робити що робили.

       Ми тим часом пішли в мою кімнату, бо з вигляду Мері відразу було видно що це терміново. Дівчина пішла з нами, бо схоже що це також неї стосувалося. Я замкнула кімнату на ключ щоб ніхто не зайшов сторонній. Замкнувши двері незнайомка почала говорити:

    - Привіт, я Кеті …– і в цей момент перебиває її Мері, бо повільна мова це не для неї.

    - Коротше, у нас до тебе діло сестричко. І ти повинна допомогти, будь ласка.

    - Гаразд, я допоможу. Показуйте що там у вас

    - Наші батьки щось приховують і ми, точніше Кеті має доказ того що вони ховають у таємниці – почала Мері, а потім звернулася до Кеті –Прочитаєш?

    Кеті кивнула нам у відповідь і почала читати загадку:

Сюрприз ховається в розслідувані цім,

Як до серця прилине яблучний бриз,

Вітер секрет у хатку дерев.

Коли ви зайдете у морок нічний,

То залунає опівночі дзвін,

На дванадцятім разі місяць зійде,

І в підземнім світі мапа зійде,

Яка приведе до Порталу світів.

 Була в шоці, через те що це за загадка з вказівками що робити. Я після паузи сказала:

- Навіть не знаю що це може означати, лише одна здогадка що це потрібно якось виконати. І що це за Портал світів?

     Мері та Кеті перезирнулися не знаючи що сказати, а зі звуків було чути лише як хтось смикає за ручку дверей з вигуками:

    - Дівчата спускайтесь снідати! – це точно ні татів голос, ні бабусин, бо схоже це мама Кеті через що вона пішла відмикати двері зі словами:

    - Мамо, ми спустимось за п’ять хвилин – нервово відповіла вона.

    - Гаразд, але не більше, бо сніданок охолоне – і з цими словами жіночка пішла.

    Ми собі перезирнулись, домовившись що після сніданку будемо шукати відповіді на нерозгадані таємниці.

     І наостанок зробили спільне селфі що значило що ми тепер як  одна сім’я.

    .