Розділ 1. Сюрприз і купа записок

                              Кеті

    Лондон 5:50

    О шостій ранку , коли ще всі сплять я посопувала у своєму ліжку. Несподівано до моєї кімнати прийшла мама, гепнувши на підлогу дорожню сумку, промовивши:

 – Доню ми переїжджаємо! – І вийшовши грюкнула дверима.

   ,,Непогано почався ранок , а могло бути й гірше’’ промайнуло у моїй голові, та вилежуватись не можна , сказано збиратись , значить збирайся.

    Вдягнувшись пішла до ванної , зайшовши побачила на дзеркалі записку з написом:

1.Таксі о восьмій;

2.Набрати Томасу що ми виїжджаємо;

3.Зустріти пані Магду в аеропорту.

    Що?...Томас? Магда? Хто вони? Навіщо незнайомим людям знати що ми переїжджаємо? Чи вони якось до цього причетні?

    Замислившись зовсім забула що тримаю у руці тюбик із пастою, і помилково половину вмісту витиснула собі в обличчя.

    Заглянувши на телефон побачила 6:10 – встигаю.

    Починаю збиратись. Речей у мене небагато тому швидко впораюсь.

                                                 ***

7:40 – Зібралась.

    Чекавши маму на кухні , побачила на холодильнику записку (цього разу адресовану мені).

Кеті таксі приїде о 8:10 . Надіюсь вже будеш зібрана. Я пішла до магазину. На тебе чекає сюрприз.

     Сюрприз? Це жарт? Не розумію? Якщо це таємниця – сама не впораюсь. Мені треба хтось що міг би допомогти, порадити щось. А мамі довірити не можу , бо викличу на себе зайві підозри.

    8:10 – вже час. Прощавай Лондоне, вітай невідомий край.