Кеті
Лондон 5:50
О шостій ранку , коли ще всі сплять я посопувала у своєму ліжку. Несподівано до моєї кімнати прийшла мама, гепнувши на підлогу дорожню сумку, промовивши:
– Доню ми переїжджаємо! – І вийшовши грюкнула дверима.
,,Непогано почався ранок , а могло бути й гірше’’ промайнуло у моїй голові, та вилежуватись не можна , сказано збиратись , значить збирайся.
Вдягнувшись пішла до ванної , зайшовши побачила на дзеркалі записку з написом:
1.Таксі о восьмій;
2.Набрати Томасу що ми виїжджаємо;
3.Зустріти пані Магду в аеропорту.
Що?...Томас? Магда? Хто вони? Навіщо незнайомим людям знати що ми переїжджаємо? Чи вони якось до цього причетні?
Замислившись зовсім забула що тримаю у руці тюбик із пастою, і помилково половину вмісту витиснула собі в обличчя.
Заглянувши на телефон побачила 6:10 – встигаю.
Починаю збиратись. Речей у мене небагато тому швидко впораюсь.
***
7:40 – Зібралась.
Чекавши маму на кухні , побачила на холодильнику записку (цього разу адресовану мені).
Кеті таксі приїде о 8:10 . Надіюсь вже будеш зібрана. Я пішла до магазину. На тебе чекає сюрприз.
Сюрприз? Це жарт? Не розумію? Якщо це таємниця – сама не впораюсь. Мені треба хтось що міг би допомогти, порадити щось. А мамі довірити не можу , бо викличу на себе зайві підозри.
8:10 – вже час. Прощавай Лондоне, вітай невідомий край.
#2182 в Фентезі
#612 в Фантастика
паралельні світи через портал, магія та наука, наукове фентезі
Відредаговано: 19.10.2024