Глава 3

У великій і світлій залі, де все було прикрашеним живими квітами й фіолетово-золотими лентами-бантами, сиділа велика кількість святково одягнутих людей. Всі вони чекали на вихід головної прикраси весілля– нареченої, котра під урочисту мелодію мала вийти до арки із супроводом батька. Під весільною аркою стояв сам наречений. На його лиці не видно ні одної позитивної емоції, а в голові не було ні одної хорошої думки про цей шабаш мажорів, тільки мати.

-Марк, ти хоть усміхнись, а то гості подумають що в тебе паспорт забрали і тут в рабстві тримають,- сказав головний свідок зі сторони нареченого Макс.

-Так і є. Вони за мене документи в Рагц подали і паспорту я не маю!

-Чим ти так провинився?- єхидно запитав Остап– другий свідок.

-Мені до речі також цікаво,- сказав Макс,- чому мене про твоє весілля попереджають за день?

-Тому що організовувалось воно за три дні!- крізь зуби процідив Марк,- От не розумію я своїх родаків, гуляю- погано, серйозно зустрічаюсь- ще гірше!

-Так це все через якусь дівчину?- Остап відкрито забавлявся над цією ситуацією.

-Не якусь, а не з багатого роду!

-Все встаньте рівно! Мелодія заграла!

Всі присутні перевели погляди до входу, де відкрились двері й з них помалу почала виходити наречена з батьком.

Через дві хвилини молода стояла під аркою, а регістратор почав промову:

-Дорогі наречені, батьки наречених, гості! Сьогодні ми зібрались.... Але перед тим, чи згідні ви, Олена, взяти в законні чоловіки Марка?

-Так!

-Чи згідний ви, Марко, взяти в законні дружини Олену?

-Не згідний він! Ви напевно по морді його наглій не бачите? 

Гості швидко змінили ракурс своїх поглядів від "весільно-приторних" до "військово-сестринської", тобто всі почали зирити на мене.

-Настінька?

-Ооо! Олександер Олександровичу ви зі своєю сім'єю теж тут?

-Так. Дозволь спитати, а що робиш зараз ти?

Ой точно! Щось я відійшла від головної причини мого концерту.

-Зараз побачите!

А дивитись було на шо! На мені не було шикарного святкового одягу, а замість подарункового конверту, в руках тримаю швабру, яку позичила у місцевої прибиральниці. Ну а що? Я на стадо злих родичів молодих з голими руками маю йти?

Швидким темпом підійшла до головного козла по версії ... Моїй версії.

-Марк?

-Ні, Максим.

Ой, перепутала. Ступила вбік до наступного мужичка.

-Марк?

-Нєа, Остап я!- якщо перший був у реальному шоці, то другий відкрито веселився.

-Я Марк.

-Аааа, це ти? Ну то йди сюда,- і зі всієї злості дала  йому тою шваброю по ногам.

Хлопець після удару відразу зрозумів, що стояти на місці погана ідея і побіг... Прямо в колону й побіг. Ото крику було! Просто він зі всієї дурі заїхав чолом.

Після цього товпа почала виходити з стану "ачуметь" і першим заговорив чоловік середньої статури, років 45.

-Що тут твориться? Хто ви така і чому зіпсували весілля?

-А хто ви такий?- мда, поза роботою професіоналізмом від мене навіть не пахне.

-Я, Ігор Орестович -батько нареченого.

-Ага, ну то з вами ми будемо мати окрему розмову! А тепер говоримо з вашим синочком! Марк?

-Так?- невпевнено пробубнів душевноранений чувачок.

-Ти з Яною зустрічався?

-Так, зустрічався.

-Ну так відповідай за свої дії! 

-Які дії?

-Вона вагітна від тебе! На третьому місяці, до речі!

-Що? Яна чекає дитинку? 

-Ага! Так, гості дорогенькі, ви чого тут порозсідалися? Кіна, тьфу... Весілля не буде! З цією дамою точно.

-Бачиш, а ти переживав! Хоча... Не знаю що страшніше, одружитись через гроші чи дитину? Від грошей хоть задоволення є!- заговорив здається Остап.

-Задоволення він наловився вже, стрілок!- ну а це вже я.

-Твоя правда!

Через годину всі сиділи у кабінеті. Ну як всі, Марк, його батьки, друзі Марка, я і Яна.

-А тепер поясніть чого ви хочете від мого сина?- першою почала говорити мама екс-нареченого.

-Справедливості і реабілітації честі!

-Настя? А обов'язково треба було так сильно бити його?- це вже Яна.

-Хто його бив? Я? Колона його відтлумила!

-Так в мене вибору не було, або колона, або твоя сестра!

Я відмахнулася від сказаного і продовжила переговори з Ігором Орестовичем і Мартою Романівною.

-Ну так що? Коли буде весілля?

-Весілля мало бути годину тому, а тепер відкладеться на тиждень!- мама Марка не пальцем роблена.

-Так ми за тиждень не встигнемо підготуватись. Яні треба буде плаття знайти, домовитись за макіяж, зачіску...

-А до чого тут ВАША Яна? Я про весілля з Оленочкою говорю!

-Мамінька, ви не наглійте! А то на наступне весілля я вам феєрверки влаштую у вигляді пожару! 

-Ах ти хамка!

-Значить не хочете домовлятись? Ну тоді допобачення Марк, буду рада бачити через тиждень з обручкою на пальці!

-Б'є нижче живота!- прокоментував Остап

-Її на переговори з німцями треба було висилати!- це вже Макс.

-Стійте! Мій син створив проблему, я буду не батьком, якщо спущу йому це з рук. Він одружиться з Яною і буде виховувати свою дитину!- Марта Романівна хтіла заперечити, але Ігор Орестович продовжив,- І це не обговорюється! Нам потрібно змиритись, що скоро станемо дідусем і бабусею.

-Ну тоді я візьмуся за весілля,- вирішила я.

-А конкурси з шваброю і колоною будуть?- цей Остап мені вже діяв на нерви.

-Будуть, і ти будеш головною жертвою! Ой! Головним учасником!

-Мама, дякую тобі, що всетаки змусила мене піти на це весілля!