Кай влетів у торговий зал і кинувся на пошуки Зої, але його впіймав знайомий охоронець із яскравим значком на грудях: "Дракони - мої найкращі друзі".
- Чого ти мчиш, як на пожежу? - з докором спитав він. - Невже настільки зголоднів?
Про спільні обіди Зої та Кая знали вже всі працівники магазину, а про його воістину драконівський апетит серед них анекдоти ходили. І багато хто не розумів навіщо їй, зовсім не багатій, годувати цього ненажерливого хлопчину.
- Ні, - замотав головою Кай. – Зоя забула телефон. Ось. Я приніс. – Він продемонстрував гаджет охоронцеві.
- Добре. Чекай тут, біля дитячих товарів. І не треба бігати по залі, вона сама тебе знайде, - сказав той і викликав Зою по внутрішньому зв'язку. А потім придивився до очей Кая і здивовано вигукнув: - Отакої! Та ти, виявляється, драконя! - І пішов, недовірливо похитуючи головою.
Кай почав розглядати упаковки з памперсами та дитячими серветками. Довго чекати не довелося. Через хвилину дівчина підійшла у вказане місце, але зовсім не зраділа візитерові, а накинулася на нього з докорами:
- Ти що тут робиш? Тобі ж було сказано сидіти вдома!
Кай образився. Мовчки простяг їй телефон і пішов до виходу. Зоя кинулася за ним, докоряючи собі за нестриманість:
- Ну пробач, Кай, не гнівайся. Просто я дуже хвилююся за тебе і раті Асіят.
- Я попередив її, - буркнув Кай, але крок все ж таки сповільнив.
- Все одно треба сказати… - Зоя надіслала виклик свекрусі, але відповіді не дочекалася. Воно і зрозуміло, поспішивши за Каєм, свій телефон Асіят залишила вдома.
Біля самого виходу Зоя притримала хлопчика за руку:
- Стривай-но, щось не подобається мені все це.
На пустій стоянці перед торговим центром паркувалася машина з знайомою емблемою. Той самий телеканал, що перший повідомив про напад на дракониць!
Відпустивши руку Кая Зоя почала гарячково дзвонити Ардоні. Детектив, передбачувано, не відповів. Тоді Зоя написала йому, а тільки-но відірвала погляд від екрану, побачила, що Кая поряд немає.
Асіят і Кай.
Незважаючи на холод, Зоя вискочила на високий ганок торгового центру. По безлюдній площі, повільно ступаючи, йшла Асіят, а назустріч їй біг Кай. Вони зійшлися приблизно на середині і хлопчик почав щось говорити, очевидно пояснював свою втечу. Зоя зі сходинок добре бачила як Кай відчайдушно жестикулює і тре ніс, а Асіят докірливо хитає головою і грозить йому пальчиком. І ніхто з них не помічає, що з парковки викотив мотоцикл. Де він там ховався, незрозуміло, автомобілів на стоянці майже не було.
Асіят і Кай на нього уваги не звернули, зате з телевізійної машини вискочив мужик і, заволав услід байкеру:
- Ти що робиш, козлина?! Ти ж казав за півгодини! Ми ще не готові!
Байк тим часом вирулив на площу, набрав швидкість і став навертати кола навколо дракониці та драконяти. Можливо, якби на місці Асіят був хтось кмітливіший, він зміг би втекти, але вона вчепилася в Кая і завмерла на місці. Як, втім, і Зоя на сходах ганку. Мотоцикл з голосним ревом носився навколо дракониці, звужуючи кола. Чекає, що вона обернеться і злетить? Але вагітні дракониці не обертаються, це і діти знають. Асіят відпустила Кая, схопилася за живіт і сіла просто на асфальт. Ноги не тримали її, вочевидь, від страху.
З будівлі почали вибігати люди, всі стовпилися на сходах – хотіли бачити, що відбувається. Вони й затримали Зою, коли та прийшла до тями і кинулася на допомогу свекрусі.
Поки дівчина розштовхувала роззяв, мотоцикліст змінив тактику. Мабуть, його дістала незрозуміла поведінка дракониці, а можливо, час, відведений на “операцію” закінчився. Та й з боку головної вулиці вже долинало виття сирен. Він розвернувся і направив мотоцикл прямо на Асіят і Кая. Зараз відкриє шлях та зникне, зрозуміла Зоя. Саме так він чинив у всіх попередніх випадках. Так і є, краєм ока Зоя помітила мерехтіння порталу, що зароджувався перед нападником. І тут...
Назустріч байку метнулася блискавка. Портал щез, мотоцикл підстрибнув і опинився на даху двоповерхового будинку поряд з магазином. Там він вибухнув і обсипав бруківку феєрверком палаючих кавалків. Хлопчик раптом зник, а замість нього на площі з'явився маленький, не більший джипа, срібний дракон, що стискав у зубах шолом горе-мотоцикліста. Той сіпався щосили, намагався позбутися шолома і звільнитися, але це було неможливо. Драконяча хватка вона і є драконяча, з нею навіть бульдожа не зрівняється.
А тут і поліція з'явилася, як завжди вчасно. З патрульної машини вискочив Ардоні. Зоя, якій нарешті вдалося спуститися з ганку, побігла до нього, але він кивнув у бік Асіят, допоможи, мовляв, їй, і дівчина кинулася до дракониці. А сам детектив попрямував до драконяти.
Свою здобич Кай випустив в руки Іріасу. Шолом на байкері виявився деформованим настільки, що зняти його не вдалося, дракончик добряче пожував бідолаху. Проте забрало Ардоні вибив одним ударом. Газетярі відмітили це, але описали потім дуже коректно: "видалив одним порухом". Телевізійний дрон вже ширяв над площею - репортаж з місця події йшов у прямий ефір.
Іріас трохи відступив, щоби камера захопила обличчя злочинця крупним планом і оголосив:
- Хартус Ернаді молодший, дракон із срібного клану власною персоною! - а потім, з неприхованою насолодою, клацнув на його руці антимагічним браслетом, що заміняв у драконів кайданки.
Ардоні ще раз подивився на понівечений шолом, з явними відбитками драконячих зубів на надміцному пластику і передав злочинця патрульним. Ох, добре, що цей дурень не здогадався обернутися, поки Кай утримував його, бо точно лишився би без голови!
Заарештованого забрали, але детектив не пішов за ним - залишився на площі поряд з Каєм.
#2320 в Любовні романи
#557 в Любовне фентезі
#634 в Фентезі
#131 в Міське фентезі
Відредаговано: 16.07.2022