Глава 19

Драконів перехід спалахнув на ганку перед світанком. Зоя схопилася і побачила у вікно Сандера. Поспішно відчинила свекру двері. Якщо і здивувалася, що він прийшов так відкрито, не таючись, то одразу ж забула про це.
- Де Ейн, що з ним?
Сандер стягнув куртку, окинув поглядом ідилічну картину, що утворилася на дивані, залишив її без коментарів і обернувся до Зої:
- У палаці, у своїх старих покоях. Нам вдалося домогтися, щоб його охороняли виключно хлопці з Департаменту правопорядка, вони не підвладні ані Владиці, ані правлячому клану, до того ж усі люди. Розгляд справи призначено сьогодні на першу годину пополудні і до цього часу треба довести його невиновність. У чому його звинувачують, знаєш? 
Зоя кивнула. 
- Уявляєш, жоден святоша з монастиря не побажав з'явитися на засідання, щоб підтвердити алібі Ейна, - гірко сказав дракон.
Так, Сандер особисто побував цієї ночі на Зеленій землі, просив підтримати його сина, але почув у відповідь:
- Перероджений готовий до самостійного життя. Ми більше нічим не можемо допомогти йому.
- Що ж робити? - Зоя сама не впізнала свого голосу, настільки жалібно він прозвучав.
- Ардоні землю риє, шукає мотоцикліста, каже, у ньому розгадка. - Тікає, мерзотник, щоразу драконячим шляхом, виходить він - дракон, а не людина. На кого працює, провокатор, той і є організатором змови.
- Змови? Проти Ейна? 
- Та до чого тут Ейн? - скривився дракон. - Проти Владики, звісно!
Зоя остаточно заплуталася в перипетіях великої драконячої політики,  але Сандер пояснив:
- Змусити Верховного відмовитися від влади неможливо, він провідник волі Древніх.
У цьому Зоя зовсім не розбиралася, але уважно слухала. Вона й не помітила, що Асіят прокинулася і теж слухає чоловіка, затамувавши подих.
- Проте, можна нав'язати йому невигідного спадкоємця, а потім змінити династію. Оскільки сім'ї у нашого Владики немає, клан запропонував свого кандидата. Їхній варіант його не влаштував, але в нього не залишалося вибору. Древні почали гніватися, вулкан на Південному полюсі прокинувся. Спадкоємця треба було назвати без зволікання, щоб у новий рік вступити без дірок у верховній владі. І тут з'являється Ейн! Принесло ж його саме до початку засідання! Владика вчепився в нього мертвою хваткою, так, ніби це не він сам велів мені минулої весни відправити сина до праотців! Цей старий змій раптово згадав, що Ейн - член його сім'ї і цілком може бути спадкоємцем. 
- А правлячі що? - запитала Асіят. – Як проголосували? 
- Уявляєш, Асі, - повернувся він до неї, - голоси правлячих розділилася п'ятдесят на п'ятдесят. Рівно половина підтримала нашого хлопчика! - у голосі Сандера звучала непідробна гордість. 
"Цікаво, чи давно він сам є прихильником ідей свого сина?" - подумала Зоя, але навіть у думках не стала сміятися із цього приводу, не до того зараз було. 
- Голос Владики міг би стати вирішальним, але тут повідомили про напад на дракониць і він узяв тайм-аут, - продовжував дракон, - а Ейна залишив у палаці з метою безпеки. Бачила б ти, що діялося на засіданні! Хартус Ернаді, це його пророкували у спадкоємці, зовсім голову втратив від гніву. Кричав, що це посібники Ейна тероризують жінок, і тепер драконам взагалі немає порятунку від людей. Телефон його розбив кулаком - уламки по всьому залу летіли. Вогнем не плювався тільки тому, що до появи дракона Ейн під захистом, як кожна людина, а Хартусу, без сумніву, є що втрачати.
Нарешті хоч щось прояснилося. Офіційно Джоя не затримано. На дзвінки не відповідає, бо залишився без телефона. У палаці йому не холодно і не голодно. Охороняють його люди, а це найкращий варіант. Дядько Майлз та Ардоні зроблять все, щоб виправдати його. З усім цим  вже можна було жити. 
Зоя ввімкнула кавоварку і почала споруджувати бутерброди на сніданок. Щоб не нервувати їй, треба було зайняти чимось руки. Але гіркота і прикрість все одно переповнювали її. 
І воно їм треба було, вся ця пригода?! Ну що вартувало Ейну з'явитися на засідання в інший день? Жили б собі спокійно та горя не знали. А тепер...

***

- Фер Меллард, що мені робити? - після сніданку Зоя вирішила уточнити питання, яке не давало їй спокою з вечора. – Іріас заборонив виходити з дому, а у мене робочий день через годину починається. Не думаю, що мені щось загрожує, адже нападають лише на дракониць.
Дракон замислився.
- А справді. Ти - людина, про твій зв'язок з Ейном ніхто зі сторонніх не знає... Тобі справді потрібна ця робота? - раптом спитав він, не приховуючи свого сумніву. Але не встигла Зоя обуритися, як продовжив: - Іди, збирайся. Я тебе проведу. Все одно мені потрібно в магазин, я обіцяв Ейнові принести новий телефон.
Зоя побігла до себе, переодягатися, а за півгодини крокувала поряд із Сандером вулицею. Кай залишився з Асіят. Коли Зоя йшла, він усе ще спав. Ранкова метушня дорослих та їхня гучна розмова не змогли перешкодити дитячому сну. 
У магазині після святкування Довгої ночі завжди малолюдно, а вранці там взагалі не буває нікого, крім працівників. І цей ранок не став винятком. Воно і добре, бо персоналу було аж ніяк не до покупців. Всі скупчилися біля великого столу для упаковки подарунків. Там співробітник рекламного відділу, той самий Мік, у якому Зоя ненароком впізнала дракона, виставляв коробки з бейджами. На великих і маленьких нагрудних значках було написано те, що вголос ніхто з людей, пов'язаних стародавнім ритуалом, говорити не міг.
- Підходьте, вибирайте те, що вам відповідає, – казав Мік. Табличка на його грудях повідомляла: "Я - дракон. Мої друзі - люди".
До столу вишикувалася чимала черга. Охочі отримати бейджик активно розбирали запропоноване. "Це що ж виходить, - подумала Зоя, - практично всі працівники магазину так чи інакше пов'язані з драконами?" Вона підійшла до столу і взяла значок "Я – людина, моя сім'я – дракони". Бо якщо вже отримала Сандера і Асіят разом із Джоєм, то так тому і бути - тепер вони її сім'я. А що у кожного з них свої мухи в носі, то в кого їх немає? 
Але Мік зрозумів усе трохи інакше.
- Я підозрював, що Джой із наших, - сказав він, - але не був певен. А де він зараз?
- Йому запропонували іншу роботу, - зітхнула Зоя, - більш відповідальну. Через це я хвилююся.
- Не хвилюйся, - потішив її дракон у клоунському піджаку, - він впорається. У нього є потенціал.
Так, потенціал у Джоя був, а в Ейна тим більше. І він, безумовно, впорається. Справлявся же цілих двадцять років, коли підміняв недієздатну принцесу? Адже це її обов'язком було займатися школами та іншими дитячими закладами, а насправді опікувався ними Ейн. І навіть дуже успішно опікувався. А от що тепер Зої робити поряд із таким видатним чоловіком? Чи зможе вона йому відповідати, чи не зганьбить своєю неспроможністю? Нова хвиля страху зародилася в  душі дівчини, проте Зоя припинила її і не дозволила розігратися. Вирішуватимемо проблеми  поступово. Спочатку нехай Ейна виправдають. І взагалі, що це за дурниці їй на думку спадають? Він така сама людина, як і вона, а разом вони - сила. Зоя поправила на грудях бейдж і пішла працювати.