Глава 10

Нове житло господарям сподобалось. Тут були двоспальне ліжко, вбудована шафа, столик із двома стільцями, мініатюрний кухонний куточок із варочною панеллю та невеликий холодильник. Жити можна. Бракувало лише постільної білизни, миючих засобів та посуду. За всім цим, а ще  за продуктами, Зоя з Джоєм вирушили до найближчого супермаркету. 
Ще Зоя хотіла купити розкладачку, поки машина у них є, щоб потім на собі важке не тягти, але всі моделі в магазині виявилися такими навороченими і коштували настільки дорого, що довелося б віддати майже всі ті гроші, що прийшли їй на картку як сплата драконячого боргу (Сандер свою обіцянку виконав швидко). Отже дівчина легко дозволила Джою переконати себе в тому, що вони і одним ліжком обійдуться. Адже воно таке величезне, на ньому можна жити цілий місяць і жодного разу не зустрітися. 
Звичайно, вона, як могла доступніше, пояснила хлопцеві, що сестри-ходжатки зі своїми підопічними сексом не займаються, на що той відповів, що у нього і в думках подібного не було.
Там, у магазині, вони побачили оголошення. Супермаркет потребував робітників - обвальників м'ясних туш та прибиральниць. А ось і робота! Те, що за фахом вона тепер влаштуватися не зможе аж доки не закінчиться термін прив'язки, Зоя розуміла. Тож не будемо крутити носом, візьмемо те, що пропонують. Поки Джой складав покупки в багажник, Зоя переговорила з менеджером і вже за півгодини була прийнята на роботу у якості оператора прибиральної техніки. Працювати треба було ночами, але їй не звикати. Мити  випало величезний торгівельний зал – п'ять тисяч квадратних метрів підлоги та тисячу двісті квадратів скляних вітрин. На навчання відводилося дві робочі зміни, на випробувальний термін – місяць. Потім обіцяли хорошу зарплатню. Джоя погоджувалися взяти обвалювальником м'яса, але для цього треба було пред'явити сертифікат особистості. 

***

Перші дні Зоя втомлювалася так, наче мила зал вручну і постійно хотіла спати. Сил не вистачало навіть на розмови з підопічним, не те що на облаштування житла чи приготування їжі. А Джой при цьому поводився бездоганно. Жодних капризів, жодного підліткового взбрику.
Зазвичай вона поверталася з роботи до сніданку і приносила з собою щось із вчорашнього меню кафетерію (готували там смачно, і до кінця дня на все, що не встигли розпродати, давали пристойну знижку). А вдома на неї чекали свіжозаварений чай, повний бойлер гарячої води, м'який плед на її половині ліжка і щоразу якась приємна дрібниця:  квітка в склянці на столі, чи миска тутових ягід з дерева навпроти дому, або акуратно розвішані штори (до чого в неї самої руки не доходили кілька днів), а один раз і просто намазаний маслом шматочок хліба. Потім вона лягала у ліжко, а Джой кудись тихенько зникав. Щоразу, засинаючи, Зоя думала, що треба  встати через годинку і сходити з ним у Бюро по сертифікат, але, коли прокидалася, йти кудись було вже пізно.

***

Звертатися до Бюро було страшно. Адже до його складу обов'язково входять менталісти. А раптом упізнають і донесуть Сандеру? До цього Джой ще не був готовий. 
Колись, у тому своєму, справжньому, дитинстві він дуже любив батька. І так само сильно боявся його. Сандер умів домінувати і пишався тим, що дружина та син ніколи і слова  проти нього не сказали. Асіят завжди підкорялася беззаперечно, а ось Джой ... тільки до певного часу. 
Ох, як же Джой, будучи хлопчиськом, мріяв якнайшвидше досягти повноліття, щоб назавжди позбутися нав'язаної батьківської волі! Ритуал прив'язки, проведений за день до довгоочікуваної дати, повністю скував його, але не позбавив бажання вирватися з тенет. І ось тепер, коли він нарешті вільний  і може робити те, що забажає, треба йти на ризик знову опинитися в лапах Сандера. Але іншого виходу не існує. Сертифікат необхідний як повітря.
Цілий день пішов у Джоя тільки на те, щоб з'ясувати, де знаходиться це забуте Милосердним Бюро, і ще один, щоб знайти його. Він зовсім не знав міста, а турбувати Зою, коли вона так стомлюється, не хотів. 
Лише на третій день Джой потрапив до приймальні, зміг подати заяву і пройшов усі необхідні тести. Ще через день йому надіслали виклик на засідання та повідомлення, що для отримання сертифікату необхідно внести до каси сто п'ятдесят скудо. 
Оскільки Зоя спала, він просто витягнув ці гроші з її гаманця і пішов відвойовувати своє місце під сонцем.

***

Що змусило Зою прокинутися вона і сама не зрозуміла. У домі було тихо, кватирка відчинена, штори закриті. І тим більш вона не змогла б пояснити навіщо полізла в гаманець. 
Пропажу такої великої суми дівчина помітила відразу. І зрозуміло, що найперше їй спало на думку. Вона вирішила, що Джой забрав гроші та втік. Різкий біль внизу живота змусив її зігнутися навпіл. Сльози мимоволі ринули з очей. Зоя лягла на підлогу, скрутилася калачиком і заплакала вголос. Все відбувалося так само, як і тоді! От тільки тепер вона не піде  до лікарні, помре тут, на підлозі, бо жити їй більше не хочеться. Адже знала, що чоловіків любити не можна, і сама порушила власне правило! 

***

У Бюро по сертифікатах працювали три літні магички.
- Проходьте, фер Меллс, сідайте, - привітала Джоя найстарша з них. - Ви звернулися до нас по сертифікат особистості, але не надали жодних документів про народження, тому ми запросили вас на бесіду. Перевірка підтвердила вашу законослухняність. За вами не відмічено жодних правопорушень, відбитки пальців не зареєстровані в поліцейській базі, непогашених кредитів немає, жоден із банків ніколи не мав до вас претензій. Комісія у справах людей готова розглянути вашу заяву.
Джой ввічливо вклонився всім трьом і сів за стіл, навпроти комісії.
- Назвіть ваше повне ім'я.
- Джой Меллс, раті.
- Ви бажаєте отримати сертифікат. Але, скажіть, Джой, чому ви цього раніше не зробили?
- Ми з мамою жили у горах. Там не було міста, Бюро та комісії. Тільки пастухи та вівці.  Сертифікат не був потрібен.
- Де саме у горах ви жили? 
- Біля в'їзду до Овечої Долини.
- І що, ніколи досі не приїздили до міста?
- Ні, раті, це вперше. Ми із Зоєю переїхали сюди після того, як мама пішла до драконів.
Жінка, що ставила запитання, осінила себе знаком Милосердного.
- Ви написали, що вам тринадцять років, потім виправили тринадцять на п'ятнадцять, потім закреслили написане і зверху вивели тридцять дев'ять. Чому так? Скільки вам років насправді?
- Я не знаю. Заплутався. Спочатку думав, що тринадцять, але Зоя сказала, що я вже виріс, тож я виправив на п'ятнадцять, а потім згадав, що мама казала – тридцять дев'ять. 
- Навряд чи вам тридцять дев'ять, - зітхнула жінка, - виглядаєте ви значно молодше, хоча, звичайно, старше за п'ятнадцять. Думаю, раті, - магічка звернулася до двох своїх товарок, - ми візьмемо середнє арифметичне від усіх зазначених чисел.
Представниці комісії згідно закивали.
- А хто така Зоя? - приєдналася третя жінка. - Ваша сестра?
- Ні, що ви, вона моя наречена. Ми збираємось одружитися на Новий рік.
- Так ось для чого вам знадобився сертифікат! Але в чому терміновість? До Нового року ще далеко. Чому ви не побажали чекати два місяці? Тоді виготовлення документа обійшлося би вам значно дешевше.
- Мені треба працювати, раті. Без сертифікату не можна. 
- Це Зоя змушує вас працювати? – зацікавилася перша магичка.
- Ні, я сам хочу, щоб вона сильно не втомлювалась.
- А Зоя працює? Де?
- В супермаркеті. По ночах. Коли ніхто не бачить. 
- Що вона там робить?
- Прибирає сміття, миє підлогу. Якщо я матиму сертифікат, мені теж дадуть роботу. Обвалювальником м'яса. Вони згодні. Тоді грошей буде більше.
- Зоя зараз тут? Вона чекає на вас у приймальні?
- Ні. Вона вдома, спить після роботи. Я сам прийшов.
- Тобто отримати сертифікат – це ваша власна ініціатива? 
- Так, раті.
- Добре, Джой, ми видамо вам документ. Отримати його ви зможете завтра вранці.
Коли Джой вийшов, старша магичка сказала:
- Цікавий хлопець. Ввічливий і жодного разу не збрехав, хоча має місце явна розумова відсталість. Але це й не дивно, якщо він виріс у такому дикому місці.
- Ви тому намагалися з'ясувати, чи не використовує Зоя його у своїх інтересах? - запитала друга.
- Так, таких людей часто беруть під контроль ті, хто має зачатки магії.
- Та будь у неї дещиця дару, або хоча б нормальний інтелект, хіба вона працювала б прибиральницею? Ні, тут спостерігається явний паритет, адже Джой теж полишений Милосердним, тести явно про це свідчать.
- Але для роботи обвальником його здібностей якраз достатньо, - сказала третя. - І що нам до нього? Країні потрібні будь-які руки, а все інше – не наші проблеми.