Дорога моя Юлечко!
В дитинстві я мріяв про польоти в космос, колонізацію Місяця, знайомство з інопланетянами. Я уявляв, як буду подорожувати між планетами, вивчати культуру неземних народів і, зрештою, заведу собі красиву інопланетну дружину. А зараз над нами нависла загроза інопланетного вторгнення, і хоч поки ми не бачимо явних ознак того, що на нас хтось може напасти, ми повинні бути у всеозброєнні. Прийшов наказ підняти всі наші тарілки і чергувати небо. На нашу базу з'їжджається все більше військових, формуються нові підрозділи. Ми налаштовані серйозно, якщо наш ворог це бачить, то нехай трепетить. Чому ж вони все ніяк не заспокояться? Чи кожному нашому поколінню потрібно боротися з фашистською заразою? Я готовий до всього. Майор каже, що ніякого вторгнення не буде і можна розслабитися, а по телевізору то й справа тріщать про провокації ворога в космосі. Наші пілоти, наша еліта, живуть в окремих бараках, і їм заборонено розповідати, що відбувається в небі, тому правду так ніхто й не дізнається.
#299 в Фантастика
#90 в Бойова фантастика
#495 в Детектив/Трилер
#91 в Бойовик
Відредаговано: 22.01.2026