Сержантові листи

2 березня 2102 рік.

Дорога моя Юлечко!


 

В дитинстві я мріяв про польоти в космос, колонізацію Місяця, знайомство з інопланетянами. Я уявляв, як буду подорожувати між планетами, вивчати культуру неземних народів і, зрештою, заведу собі красиву інопланетну дружину. А зараз над нами нависла загроза інопланетного вторгнення, і хоч поки ми не бачимо явних ознак того, що на нас хтось може напасти, ми повинні бути у всеозброєнні. Прийшов наказ підняти всі наші тарілки і чергувати небо. На нашу базу з'їжджається все більше військових, формуються нові підрозділи. Ми налаштовані серйозно, якщо наш ворог це бачить, то нехай трепетить. Чому ж вони все ніяк не заспокояться? Чи кожному нашому поколінню потрібно боротися з фашистською заразою? Я готовий до всього. Майор каже, що ніякого вторгнення не буде і можна розслабитися, а по телевізору то й справа тріщать про провокації ворога в космосі. Наші пілоти, наша еліта, живуть в окремих бараках, і їм заборонено розповідати, що відбувається в небі, тому правду так ніхто й не дізнається.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше