Серпневі вірші

Серпневі вірші одноманітні, наче армійські будні.

Серпневі слова шикуються в колону, мов солдати.

Серпневі рими вимучені спекою й марудні.

Серпневе натхнення не має ні початку, ані кінцевої дати.

Серпневі вірші не потрібні практично нікому,

Одразу забудуться після прочитання.

Солдат пише повідомлення, в кінці речення ставить кому,

Бо не вірить, що це речення для нього останнє.

Серпневі вірші, як і майже всі військові,

не матимуть жодної слави й визнання.

Але виконувати свою роботу, збиваючи руки до крові

Мусиш. Заради життя, заради смерті, заради кохання.

Серпневі вірші ніколи не постаріють,

Як і обличчя на мармурових плитах.

Серпневі вірші дивні, їх не всі зрозуміють.

Курсують, подібно кометам, по своїх орбітах.

Кожне речення в серпні виважене й важке,

Неначе фугасні артилерійські снаряди.

Кожне сказане слово незмінне, цупке

Й беззаперечне, мов військові обряди.

Кожен серпневий вірш може стати прощальним,

Як і кожен армійський сніданок.

Усякий зворот наразі стає ритуальним,

Як і кожний зустрітий солдатом світанок.

17.08.24

Подобається

#692 в Різне
#70 в Поезія

Відредаговано: 23.03.2026