Серійне кохання

83 Розділ

Телефон завібрував, тільки я встиг зняти куртку. Я подивився на екран — директор.
— Зайди до мене негайно, — прочитав я повідомлення.

Я відчув напруження всередині. Не просто виклик, а термінова, майже грізна потреба. Я подивився на Адель: її очі спостерігали за мною, трохи здивовано, трохи цікаво.

— Зачекай тут, — сказав я тихо, але вона пішла за мною, я не зупиняв її. Смішно.

Я зайшов в кабінет. Директор кинув на стіл кілька фотографій, де я і Адель цілуємося. Звідки в нього це? Як? Хто? 

— Що це? — різко запитав він.

Я підняв плечі, не відводячи погляду.
— Це я цілую свою дівчину. Що тут такого? Ви нікого не цілували?

Він різко скрикнув:
— Це студентка?!

— А якщо й так? 

— Якщо так! — директор ударив кулаком по столу. — Це підриває нашу гідність! Це виклали тільки що на анонімний портал університету!

— І що? Мені заборонено зустрічатися з ким хочу?

— Ви можете зустрічатися з ким хочете, — глухо відповів він, — але не давати за це поблажки! — Це Адель Мартон з третього курсу, так? — він вказав на фото. — Ви поставили їй залік з першого разу.

— Вона добре підготувалась.

— Як підготувалась? Покувиркалась з вами в ліжку?! — голос його здійнявся. 

Як він посмів так заплямувати гідність Адель?! Що він собі думає? Моя кров закипіла моментально. Подумки я облаяв чоловіка усіма невимовними словами які знав.

— Ви не маєте права так говорити! — я різко встав, не стримуючи гніву. — Ви переходите межу!

— Я знаю, як все влаштовано, Дарроу. — знизав він плечима, мов знаючи всі підступи. — Полетите з університету ви і вона. — Але ви завжди можете обрати інший шлях. — чоловік потер пальцями символізуючи гроші.

— Ви зараз пропонуєте, щоб я дав вам гроші за ваше мовчання? — я навмисно сказав це голосно. Адель сто процентів підслуховує. Я її дуже добре знаю. 

— Так, Каспіане. — він посміхнувся. 

— А якщо ні? — почув я за спиною дівочий голос.

— У вас немає доказів, ми спимо чи ні, — промовила вона, тримаючи телефон у руці. — Але вашу розмову я записала чітко.

Вона помахала телефоном, і в його очах з’явився страх.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше