69 розділ

На чолі столу сидів нотаріус. Він відкрив теку з документами й прочистив горло.

— Згідно з останньою волею покійного міс’є Дарроу… керування компанією, усі стратегічні права, а також пакети акцій, що забезпечують повний контроль, передаються його синові — Каспіану Дарроу.

Хтось із родичів видихнув різко. Хтось змахнув поглядом на іншого, стискаючи щелепи. Хтось нахилився до сусіда й щось прошепотів крізь зуби.  каспіан підняв голову і втупився у читача.  Задоволених облич не було. Абсолютно.

Усі знали: Каспіан з батьком багато років майже не спілкувався. Усі чекали, що керування відійде комусь “ближчому”, “відданішому”, “правильнішому”. Але сталося інакше.

Нотаріус продовжив:

— Також для Каспіана Дарроу залишено особистий лист. Він буде переданий йому окремо.

Родичі знову переглянулись. Хтось клацнув язиком. Хтось демонстративно відсунув келих.

— Дякую.

Це було єдине слово, яке він дозволив собі вимовити. Він підвівся, взяв лист і вийшов із зали. За його спиною ледве чутно почалися обговорення, шепіт, обурене шипіння голосів. Двері зачинилися. Залишилася тиша.

Каспіан стояв у коридорі. Освітлення було м’яке, але в очах трохи пекло. Можливо, від недоспану, можливо, від напруги. Він розірвав конверт і дістав складений навпіл папір.

"Сину.
Колись я спитав тебе зовсім інше: що ти зробиш, якщо    перед тобою буде два шляхи — один простий, інший складний, але перспективний?
Ти тоді сказав: «Я виберу складний. Бо він приведе далі».
І ця відповідь була надзвичайно зріла.

У нашій компанії ми керуємося тією самою логікою. Ми не вибираємо швидкі рішення — ми інвестуємо в напрямки, які створюють майбутнє. У технології, що мають потенціал зростати. У проєкти, які формують ринки, а не наздоганяють їх. У стратегії, які витримують час, а не хвилю трендів.

Ти все це знаєш. Я тебе цьому вчив. Тепер це все — твоє.

І ще одне. Та дівчина… Я впевнений, не все втрачено.

Тримайся подалі від свого двоюрідного брата. Дев’ян зробить усе, щоб забрати компанію собі. Не допускай цього.

Твій тато.”