Другий шанс

5 Жовтня

Я прокинулася рано-вранці від телефонного дзвінка .

Голова ще трохи гуділа після вчорашнього бою.Я майже не спала ,але навіть крізь сон одразу зрозуміла, що телефон дзвонить саме мені.

Я наосліп знайшла його на тумбочці й відповіла.

Алло?

Доброго дня.Віолетта?

Так , слухаю.

Вас турбують з університету .Справа в тому ,що у нас з'явилося вільне місце на вашому факультеті .Ми хотіли б запропонувати вам спробувати вступити ще раз.Ви хотіли б скористатися цією можливістю?

Я на кілька секунд замовкла.

Університет...

Той самий ,до якого я так хотіла вступити й до якого , на жаль ,не набрала достатньо балів.

Я можу вступити?

Так.Але для цього вам потрібно ще раз скласти іспит і добрати необхідну кількість балів .Думаю ,цього разу у вас усе вийде.

Я сіла на ліжко й остаточно прокинулася .

А коли можна приїхати?

Завтра , вранці.

Я подивилася у вікно 

Ще вчора я думала ,що моя мрія про університет закінчилася ,навіть не розпочавшись .

А тепер у мене знову з'явився шанс.

Добре, я приїду .

Я ще кілька секунд сиділа на ліжку, дивлячись на телефон .

Не могла повірити ,що мені справді дали ще один шанс.

Я одразу набрала маму .

Алло?

Мамо ,мені щойно телефонували з університету .

Щось сталось?

Ні, навпаки.Сказали ,що звільнилося місце на моєму факультеті .Мені можуть його дати ,але потрібно ще раз скласти іспит і добрати необхідні бали.

На тому кінці запала коротка тиша .

Тоді готуйся .Завтра буде складний день .І нічого не забудь .Візьми теплі речі , у місті холодно.

Добре ,мамо.Дякую.Я все візьму.

Ти ж точно впораєшся?

Я усміхнулася .

Постараюся.

Люблю тебе.

І я тебе люблю 

Ми попрощалися ,і я поклала телефон поруч 

До завтрашніго дня залишилося зовсім мало часу.

Я дістала свої записи ,відкрила підручники й почала повторювати матеріал.Після вчорашнього бою хотілося тільки спати ,але я не дозволила собі розслабитися .

Я мала згадати все .

Кожну тему .Кожне правило.Кожну деталь ,яку могла забути .

Цього разу я не збираюся втрачати свій шанс.