Середній палець

вся версія

 

Вона швендяла з малявками додому. Кучугури, чалапанка, ба-бах на дупу, регіт та знову чалап-чалап вперед. Дорогу прокладала саме вона. Малі перебирали мештами слідом, лижнею. Про щось йшла мова. Щось не дочулось. Розворот. Рука вдовбалася в залізні санчата, що тягнув на спині старший малявка. АААА! Середній палець вцілив в каркас санчат. АААА!

«Рухати – рухається, болить - значить, є!»

 Голос прорвався на зовні. Малявки злякались: голос верещав шаленістю кудись в нікуди.

Тіло скрутилось. Коліна опинились на землі. Дітиська збоку мамкали чи ще щось  там агукали. Вуха не чули. Середній пелець вспухав. Рукавичка знялась. Палець в мить був занурений аж до самих вух в кучугур снігу. Рухався. Пекельний холод спинив жар болю. Середній палець випхався. Згодом вдруге й втретє занурювався в глибину. Туди-сюди знову й вкотре.

Больовий шок згас. Встала з колін. Пішла. Малявки мовчки слідом. Середній палець занурився разом з рештою побратимів в рукавичку. Другу руку оголили. Вона мала передати енергію зцілення опухлому середньому. Передала.

Ото середній палець…

Набрякати надумав. «Не тим  місцем ти думаєш!» - промовила до нього та зареготала від неоднозначності історії…

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше