Живий я тінню на стелі,
Мертвий я тілом своїм,
Душа моя пише поему -
Кохання та смерть я убив.
Ми з нею зустрілися в барі,
Коханцями стати змогли,
Камілла змогла покохати -
А я її покохать не зумів..
Ми разом лежали у ліжку-
Як камінь на грудях у нас,
А я її.. й так не любив би-
За двох би любила вона.
А я би спивася до сині -
Вона би гострила клинок,
А я би кохався в борделі-
Вона натискала курок.
Кохання - це штука не легка,
Не вийшло у мене його,
Та моя чарівна Камілла,
Убила мене і його.
Відредаговано: 22.11.2024