Серця, що плутаються
Розділ 15. Разом крізь усі труднощі
Після першої бурі вони відчували себе ще ближчими. Тепер кожен день здавався простішим, бо вони знали: довіра та взаємна підтримка сильніші за страхи та ревнощі
Одного вечора він запропонував:
— Хочеш, я покажу тобі місце, де я люблю відпочивати після роботи?
Вона посміхнулася:
— Залюбки.
Вони пройшли вузькими вуличками міста, сміялися, жартували, і навіть тиша між ними була комфортною. Дійшовши до маленького скверу біля озера, він витяг із сумки невеликий термос з гарячим шоколадом і два печива.
— Для нас, — сказав він, — бо ми заслужили трохи свята.
Вона розсміялася, відчуваючи, як тепло розтікається по всьому тілу. Це не були великі подарунки чи ефектні вчинки. Це було просте, щире тепло — маленьке свято для двох.
Вони сиділи, пили гарячий шоколад, дивилися на відблиски світла на воді і відчували, що щастя — це бути поруч, без масок і обмежень.
— Знаєш, — прошепотіла вона, — я ніколи не думала, що маленькі моменти можуть бути такими важливими.
— Бо це справжнє, — відповів він, обіймаючи її. — І справжнє завжди цінніше, ніж будь-які великі слова.
Вона тихо притулилася до нього, відчуваючи, що тепер вони готові разом долати будь-які труднощі. І місто, і життя, і маленькі несподіванки вже не лякали — бо вони були разом.
#491 в Молодіжна проза
#4516 в Любовні романи
Відредаговано: 11.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
