Серця, що плутаються
Розділ 14. Перша буря
Все здавалося спокійним і щасливим, аж доки на його роботі не з’явилася нова колега — енергійна, усміхнена, відкрита. Вона швидко знайшла спільну мову з ним, сміялася, жартувала, і іноді її погляди до нього здавалися трохи ближчими, ніж просто дружні.
Вона помітила це випадково, коли вони зустрілися після роботи:
— Сьогодні він весь час про неї говорив, — подумала вона, відчуваючи легкий клубок ревнощів у грудях.
Вона не хотіла піддаватися емоціям. Але серце підказувало, що новий виклик може стати першим справжнім випробуванням їхніх стосунків.
Вечором вони зустрілися в парку. Вона глибоко вдихнула:
— Мені трохи важко, — зізналася вона, дивлячись йому в очі, — інколи я відчуваю, що ти відволікаєшся.
Він взяв її за руку, спокійно і впевнено:
— Я розумію. Вона — лише колега. Мене цікавиш ти, і я хочу бути поруч, навіть коли інші намагаються привернути увагу.
Вона подивилася на нього і відчула полегшення. Серце трохи заспокоїлося, а страхи поступово відступали.
— Дякую, — прошепотіла вона. — Я просто хочу навчитися довіряти.
— Ми навчимося разом, — відповів він, обіймаючи її міцніше.
І вона зрозуміла, що справжнє кохання перевіряється не тим, що легко, а тим, що долає перші бурі разом.
#510 в Молодіжна проза
#4675 в Любовні романи
Відредаговано: 11.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
