Серця, що плутаються
Розділ 7. Тиха зустріч
Вона не шукала нічого особливого того дня. Просто зайшла до невеликої книгарні після занять — сховатися від шуму міста й власних думок. Запах паперу й тиша діяли заспокійливо.
Вона гортала книгу, коли хтось поруч
— Гарний вибір.
Вона підняла очі. Незнайомий хлопець усміхнувся легко й спокійно — без напруги, без очікувань. Не так, як усі раніше.
— Ви теж це читали? — запитала вона.
— Так. І вона вчить не боятися
починати з нуля, — відповів він
Вони поговорили кілька хвилин. Про книги. Про місто. Про життя. І в цій розмові не було болю з минулого. Лише теперішній момент.
Коли вона вийшла з книгарні, усмішка не зникла. Вона зрозуміла: іноді доля не кричить. Вона приходить тихо, коли ти вже не шукаєш.
Ввечері вона записала в нотатнику: “Я більше не чекаю, щоб мене вибрали.Я вибираю себе.”
І вперше думка про нову людину не лякала. Вона була просто… теплою.
#491 в Молодіжна проза
#4524 в Любовні романи
Відредаговано: 11.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
