Нарешті його величність Степан Нікольський задоволений тим, що йому повідомив лікар про стан мого здоров’я. Графиня Нікольська чекає на дитину. Граф мріє про сина вже багато років, але його мрія не стане дійсністю. В мене дуже дивні відчуття усередині. Я завжди думала, що не зможу любити дитину від Степана, бо ж він викликає у мене лише негативні емоції. Однак сама думка про маленьке сонечко, що росте та розвивається під моїм серцем настільки зігріває душу, що всі страхи відходять на останній план.
«Неллі, моя Неллі!». Іноді чую голос Андрія у нічній тиші, та він більше не приходить до мене уві сні. Це сумно, це дивно сумувати за людиною, яку створила твоя уява, але я твердо вірю, що зустріну його колись. Може у наступному житті?
Дитино моя, прекрасна моя дівчинко. Ти народишся здоровою та будеш дуже щасливою, на твою долю випаде чимало цікавих пригод. Я не дозволю тобі стати чиєюсь тінню або витратити свою життя на плітки про товстих подруг та чужих не надто гарних дітей. Батько любитиме тебе, а я любитиму тебе ще більше, бо ж ти будеш сенсом мого життя. Це я знаю серцем, відчуваю тебе моя солоденька квіточко.