Глава дев'ять

Олена

У мене не було вибору, аби зберегти усе в таємниці доведеться розповісти йому. Звичайно всієї правди він не дізнається, люди не виправдовують довіри до них, і так було завжди.

—  Моє справжнє ім'я Олена Ломбарді.Півроку тому, я повернулася із Туреччини в Америку. Мій батько шантажем змусив мене повернутися, щоб я очолила сімейну справу, або вийшла заміж та народила спадкоємця який візьме управління бізнесом після нього. У Туреччині в мене була прекрасна кар'єра, я не маю бажання очолювати мережу, хочу лише займатися улюбленою справою. Але в нього інша думка з приводу цього.

— Тобто твій батько власник мережі клінік, його донька в сфері медицини чому він проти?

— Йому не потрібен лікар в сім'ї, потрібен той хто зможе продовжити сімейну справу, а я не пішла за сім'єю. Якщо не вийду заміж буду в чорний списках лікарів та можу попрощатися з кар'єрою назавжди.

— І ти готова вийти заміж, за чоловіка якого обере твій батько і жити з ним ? Навіщо такі жертви я не розумію?

—Робота – це моє життя. Хірургія– моє життя. Іноді за улюблену справу життя доводиться платити велику ціну, і я готова до цього.

Він просто дивився на мене не промовляючи нічого, тільки не це я не хочу бачити жалість в свою сторону тільки не від нього. Відвожу погляд я намагаюся підвестися, з моїх вуст виривається шипіння. 

— Я відвезу тебе додому! 

— Навіть не осудиш мене, мій вчинок,обман?

— Єдиний кого я засуджую це твій батько, який дозволив собі підняти руку на власну доньку. Зачекай я візьму ліки і ми поїдемо.

— Не турбуйся, я можу впоратися сама.

— Ти навіть підвестися спокійно не можеш, дві хвилини і ми поїдемо.

Олег 

По дорозі в машині стояла мертва тиша, яку ніхто не порушував. Вона дивилася у вікно і про щось думала. Слова які вона сказала раніше, відгукнулися у мені, я не можу уявити своє життя без медицини, її батько насправді цинічна людина, яка використовує власну доньку,як розмінну монету. Цікаво як проходило її життя до цього часу? Як часто батько знущався з неї? Я не хочу про це думати.

Решту дороги я намагався відсторонитися від думок, які так і лізли мені у голову.