Глава п'ять

Олена

Я стояла з бокалом вина на терасі своєї квартири,спостерігаючи за насиченим життям нічного міста. В моїй голові було безліч думок: батько який дізнається про мій вчинок , заручини які мають відбутися за п'ять місяців та, як розвалити імперію батька без шкоди для Ханни. Ми не близькі з сестрою хоча в нашій родині всі мають між собою прохолодні стосунки. Я повернулася до сьогоднішнього дня. Мені довелося зустрітися з Адамом Лінкольном єдиною людиною, яка завжди мені допоможе і другом мого батька.

— Добрий ранок, як у вас справи ?- радісно кажу я обіймаючи його. 

В моїй голові виникає думка , чому цей чудовий чоловік не мій батько та швидко проганяю її " Лєна ти тут у справі" кажу собі.

— В мене все чудово , як ти albaricoque (абрикоска)?

— У мене виникла невелика проблема на роботі і я не хочу , щоб батько знав.

— Чесно кажучи, я здивований ти завжди робиш все з розрахунком , що трапилося?

— Особливо думати не було часу на моїх очах поранили чоловіка , я провела операцію , але мій робочий день починається тільки завтра, мені потрібно зареєструватися на декілька днів раніше.

— Власник клініки мій давній знайомий , я подзвоню йому та до мовлюся, але ти ж розумієш батько всеодно дізнається. 

— Розумію і не хочу,щоб ви постраждали!- сумно кажу .

—О,люба зі мною все буде добре та я знаю яким може бути Сельваторе.

Я киваю в моєму горлі стає сухою спогади ненайкращі.

—Дякую вам за все! 

— Я завжди радий допомогти albaricoque!

Після цієї зустрічі я поїхала додому та незабаром отримала повідомлення від Карі.

— Завтра брифінг о восьмій , Руденко тобі повідомив ? 

— Ні , а чому він має це робити є секретар?

— Про незаплановані наради повідомляє він особисто .

— Напевно хотів розповісти колегам про те яка я "хороша" . Але нічого завтра я йому покажу як це провертати справи за моєю спиною. — Дякую , що сказала, на добраніч!

— Добраніч!

Саме тоді я вирішила , що мені потрібне вино . І ось я тут стою на терасі та обдумую свої дії . У мене немає вибору ,проте слова Адама не покидають моєї голови " Запам'ятай кожен бореться по своєму , а ти маєш вивчити їхню боротьбу та знайти помилки аби перемогти" . Я буду боротися , зможу знищити його владу наді мною даремно він думає , що я повторю помилки матері і буду покірною . Знищити його та допомогти Ханні ось ,що насправді важливо для мене.

                            Наступного ранку....

Я вийшла разом із колегами з кабінету та вирушила в ординаторську , щоб краще дізнатися колектив і запросити їх до бару сьогодні. Коли ми з Карі увійшли всі замовкли та поглянули на нас.

— Всім привіт , ще раз!- сказала я.— Ми з вами ще не так добре знайомі тому я пропоную зустрітися сьогодні у барі та поспілкуватися ближче.

На обличчях присутніх відбулося полегшення незабаром до мене підійшов хлопець.

— Привіт, я Джейк!

— Привіт! Ти тут давно працюєш?

— Так , уже три роки. Показати тобі клініку?

— Звичайно! Цікаво подивитися та вивчити тут все.

Наступні три години я  гуляла коридорами лікарні та уважно слухала Джейка про кожне відділення та хто там працює. Зрештою робочий день добіг кінця і я вирушила в торговий центр . Мені потрібен гарний образ для зустрічі з колегами в барі , зрештою вони починають оцінювати людину зовнішньо , як як зауважила раніше " всіх цікавить обгортка і рідше наповнення".

Раптом у вітрині мені кинувся в око іграшковий робот і в голові виникла ідея.

"Карі роздобудь адресу Руденка ,будь ласка" 

" Добре " 

Ось так ти і покажеш свої емоції пане робот!