Серце зимової казки.
Післямова
Іноді, щоб повернути світло, не потрібна магія, посох чи кришталева сфера. Достатньо одного серця, яке не боїться співчувати. Одного кроку назустріч. Одного слова — «я тебе приймаю».
Оливія повернулася додому.
Але частинка Нордлендії назавжди залишилася з нею — у пам’яті, у теплі, у маленькому ельфі на верхівці ялинки й у вірі, що навіть розбите можна зцілити, якщо не відвертатися.
Бо Різдво і Новий рік — це не дата в календарі.
Це вибір.
Вибір пам’ятати.
Вибір прощати.
Вибір вірити.
І якщо ти читаєш ці рядки — значить, диво вже поруч.
Воно просто чекає, поки ти знову в нього повіриш.
Диво не зникає.
Воно просто чекає, доки хтось знову в нього повірить.
Дякую, що повірив(ла).
#1417 в Фентезі
#336 в Міське фентезі
Відредаговано: 29.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
